Гарольд II Ґодвінсон: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
AMartyn (обговорення | внесок) м →Возвеличення Гарольда: вікіфікація |
AMartyn (обговорення | внесок) м →Норвезьке вторгнення: вікіфікація |
||
Рядок 51:
== Норвезьке вторгнення ==
Головна загроза англосаксонській державі походила з Нормандії, чий герцог Вільгельм, який претендував на англійський престол, негайно після проголошення королем Гарольда почав військові приготування до вторгнення. Гарольд сконцентрував усі свої сили на південному узбережжі, прагнучи завадити висадці нормандців. Однак уже в травні [[1066]] року [[острів Вайт]] і Сандвіч були атаковані флотом [[Тостіг]]а. Підхід армії Гарольда змусив Тостіга відпливти на північ, де він спробував висадитись у [[Ліндсі (Лінкольншир)|Ліндсі]], але отримав відсіч від мерсійського ополчення ерла Едвіна. З рештками кораблів Тостіг пішов до [[Шотландія|Шотландії]], де почав готувати нове вторгнення, цього разу за підтримки короля [[Норвегія|Норвегії]] [[Гаральд III Суворий|Гаральда Суворого]].
Усе літо 1066 року англійський флот підтримувався у стані бойової готовності, однак через нестачу продовольства на початку вересня король був змушений розпустити команди суден. У той самий час до північно-східного узбережжя країни підійшов величезний норвезький флот. Норвежці висадились у гирлі [[Хамбер (річка)|Хамбера]] та направились у бік [[Йорк]]а. Головні сили Гарольда розташовувались на півдні королівства, й організація відсічі норвезькій армії лягла на північно-англійську міліцію. У [[Битва при Фулфорді|битві при Фулфорді]] [[20 вересня]] 1066 року, незважаючи на впертий опір загонів ерлів Едвіна та Моркара, англосакси були розбиті. Невдовзі перед норвезькою армією відкрив свою браму Йорк. На зустріч Гаральду Суворому з Південної Англії вже рухалась армія Гарольда. [[25 вересня]] поблизу містечка Стемфорд-Бридж англійська армія атакувала позиції норвежців та у надважкій битві здобула перемогу. Гаральд Суворий і Тостіг загинули, рештки норвезького флоту залишили Англію. [[Битва при Стемфорд Брідж]] завершила двохсотрічну історію протистояння Англії та [[Скандинавія|скандинавського]] світу. Епоха набігів [[Вікінги|вікінгів]] підійшла до завершення.
| |||