Державна дума Російської імперії: відмінності між версіями

[[6 серпня]] [[1905]] року Маніфестом Миколи II було оголошено маніфест-декларацію про стоворення Державної думи, як «''особливого законодорадчого органу, якому надається право попередньої розробки та обговорення законодавчих пропозицій і розгляд розпису державних доходів та видатків''». До маніфесту додавалися положення, розроблені міністром внутрішніх справ [[Булигін Олександр Григорович|Булигіним]], згідно з якими, право голосу на виборах в Думу надавалося лише обмеженій категорії осіб: великим власникам нерухомого майна, великим платникам промислового і квартирного податку, і — на особливих підставах — селянам. Ці положення викликали сильне невдоволення у суспільстві, багаточисельні мітинги протесту, які вилилися у Всеросійський жовтневий політичний страйк. Вибори в «Булигінськую думу» не відбулися.

Основою для становлення Державної думи як законодавчого органу став п. 3 [[Маніфест Миколи II від 17 жовтня 1905 року|маніфесту 17 жовтня 1905 р.]], що встановив «як непорушне правило, щоб жоден закон не міг мати силу без схвалення Державної думи». Ця норма була закріплена в ст. 86 Основних законів Російської імперії в редакції 23 квітня 1906: «Жоден новий закон не може прийматися без схвалення [[Державна рада Російської імперії|Державної ради]] і Державної думи та мати силу без затвердження Государя-імператора».

<br /> кадетів (див. [[Конституційно-демократична партія (Росія)&nbsp;|кадетів]] — 179,

Державна дума IV скликання працювала з 1912 року по 625 жовтнялютого 1917, коли її розпустивзасідання були тимчасово призупинені указом Миколи ІІ. 6 жотвня 1917 р. була розпущена указом [[Тимчасовий уряд Росії|ТимчасовийТимчасового урядуряду]] у зв'язку з підготовкою до виборів в [[Всеросійські установчі збори|Установчі збори]]. Остаточно ліквідована 31(18) грудня 1917 декретом Радою Народних Комісарів Радянської Росії, згідно з яким розпускалися канцелярія Думи та її Тимчасовий комітет.