Сухорський Андрій Петрович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Aibot (обговорення | внесок)
м →‎Посилання: технічні за допомогою AWB
трохи більше і трохи краще
Рядок 2:
{{Вікіфікувати}}
 
'''Сухо́рський Андрі́й''' ([[1929]]), майстер різьби на дереві, родом з с. [[Вільки]] ([[Лемківщина]]); з 1948 працює на Львівському художньо-виробничому комбінаті; різьблення навчився від свого батька Петра і М. Орисика. Скульптура малих форм («Собаки напали», 1949, «Юна гусятниця», 1959, «Кобзар», 1964, «Господар Верховини», 1969). Праці С. зберігаються в музеях Києва, Львова і Москви.
 
У 1945 р.році з родиною виселений в Україну (с. Почмайстрівка Підгаєцького району на Тернопільщини). З 1948  р. живе у Львові. Працював в Художньому фонді. Вже ранні роботи (до 1949) «Орел», «Коваль», «Верблюд», «Дід і собака» були високо оцінені. Після 1949 р.року створив композиції «Бідняк з плугом» «ПоверененняПовернення з війни», «[[Лемко]]», «Лемківські музики», «Прикордонники» і ряд інших.
 
Багато тематично його Шевченкіана, яку започаткував твором «Мені тринадцятий минало"» (1951) і повторив у кількох варіантах. У 1956-64 рр.роках створив «Наймичку"», «Малого Тараса», «Гайдамаків», «Ой три шляхи широкії"», «Перебендю"». До 170-річного ювілею Т. Шевченка (1984) створив кілька скульптурних портретів Шевченка, два варіанти «Кобзаря» та інші вироби з персонажами його творів. Разом із сином Богданом- — теж талановитим різьбярем- — створив кілька високохудожніх виробів до 175-річчя від дня народження Т.Шевченка (1989).
 
Заслужений майстер народної творчості УРСР (1984).
Заслужене визнання митцеві принесли твори з лемківської тематики, які сміливо можна трактувати творами професіального мистецтва. Це «Лемко-вівчар", «Лемко-різьбяр», «Лемко в чугані», «Лемко везе дрова» та інші. Віртуозна багатофігурна композиція «Переселення» (1985, Музей українського народного декоративного мистецтва, Київ). Понад сто найкращих його творів представлені в експозиціях музеїв Москви, Санкт-Петербурга, Києва, Львова та інших міст.
 
Заслужене визнання митцеві принесли твори з лемківської тематики, які сміливо можна трактувати творами професіального мистецтва. Це «Лемко-вівчар"», «Лемко-різьбяр» (1979), «Лемко в чугані», «Лемко везе дрова» (1990), «Козак на коні» (1992), та інші. Віртуозна багатофігурна композиція «Переселення» (1985, Музей українського народного декоративного мистецтва, Київ). Понад сто найкращих його творів представлені в експозиціях музеїв Москви, Санкт-Петербурга, Києва, Львова та інших міст. — «Козак-Мамай» (1981, 1991), «На ярмарок» (1988), «Чабан» (1993), «Різдво» (1994), «Козак з дівчиною»(1995).
А. Сухорський — активний громадський діяч, член правління Фундації дослідження Лемківщини у Львові, заступник голови Комітету Лемківської церкви Володимира і Ольги в Шевченківському гаю. Професійними митцями-скульптурами є сини Сухорського — Вододимир Сухорський (8.VIII.1957, [[Львів]]) і Андрій Сухорський (2.VIII.1960, [[Львів]]), обидва члени Спілки [[художник]]ів України (з 1989). Вони автори багатьох скульптурних творів з дерева та інших матеріалів.
 
А. Сухорський  — активний громадський діяч, член правління Фундації дослідження Лемківщини у Львові, заступник голови Комітету Лемківської церкви Володимира і Ольги в Шевченківському гаю. Професійними митцями-скульптурами є сини Сухорського  ВододимирВолодимир Сухорський (8.VIII.1957), [[Львів]]) і Андрій Сухорський (2.VIII.1960), [[Львів]]), обидва члени Спілки [[художник]]ів України (з 1989). Вони автори багатьох скульптурних творів з дерева та інших матеріалів.
Окремі твори [[брати Сухорські]] виконали спільно: це багатофігурний комплекс «[[Захар Беркут]]» (1986), проект пам'ятника князю Данилу Галицькому (1987), проект пам'ятника Тарасові Шевченкові у Львові (1988). У 1994 році у Львові відкрито пам’ятник Т.Шевченкові авторства братів Сухорських (у 1996 році завершено всі додаткові роботи). У 1997 році стали переможцями конкурсу на кращий проект пам'ятнику Юрію Змієборцю у місті Львові. Пам'ятник відкрито в 1999 році.
 
Окремі твори [[брати Сухорські]] виконали спільно: це багатофігурний комплекс «[[Захар Беркут]]» (1986), проект пам'ятника князю Данилу Галицькому (1987), проект пам'ятника Тарасові Шевченкові у Львові (1988). У 1994 році у Львові відкрито пам’ятникпам'ятник Т.Шевченкові авторства братів Сухорських (у 1996 році завершено всі додаткові роботи). У 1997 році стали переможцями конкурсу на кращий проект пам'ятнику Юрію Змієборцю у місті Львові. Пам'ятник відкрито в 1999 році.
 
Брати Сухорські живуть і творять у Львові.
 
== Література ==
* {{ЕУ}}
 
== Посилання ==
* [http://sukhorski.awardspace.com/bioua.htm Брати Сухорські]
* [http://www.history.org.ua/?hrono Інститут історії України]
 
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]