Вікіпедія

Луцька братська школа: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Скасування редагування № 10106679 користувача Bulka UA (обговорення)
мНемає опису редагування
Рядок 2:
 
== Історія ==
Луцька братська школа була заснована Луцьким Хрестовоздвиженським (Чеснохрестським) братством.
Заснований Луцьким Хрестовоздвиженським (Чеснохрестським) братством. Діяльну участь у її створенні взяли Л.Древинський, Д.Малинський, А.Пузина. Зберігся рукопис (нині він знаходиться в [[Національна бібліотека України імені Вернадського|Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського]]), до якого 1624 були переписані документи про структуру та педагогічні засади школи — її статут (ґрунтувався на «Порядку шкільному» Львівської братської школи) і «Артикули шкільні» (правила поведінки для учнів). Програма навчання була наближеною до програми [[Львівська братська школа|Львівської братської школи]].
 
На час свого розквіту школа належала до провідних в Україні братських шкіл. З братською школою були пов'язані, зокрема, Іван Карпович, автор «Елегії» в тому ж збірнику, і луцький міщанин Степан Полумеркович — автор вірша з приводу похорону Василини Яцківни. Учителями школи були ченці [[Луцький братський монастир|Луцького братського монастиря]] Єлисей (Ілковський; керівник школи 1628, відомий також як композитор), Павло (Босинський; бакалавр, тобто вчитель 1634), ігумен Августин (Славинський; викл. риторики, філософії і математики в серед. 17 ст.), можливо, також Зосима (Согникевич), маляр Йов (Кондзелевич). Крім синів православних міщан і шляхтичів, у школі навчалися незаможні школярі (павпри), які збирали милостиню, співаючи по вулицях.▼
Тут опановували різні предмети й мови. Високо було поставлено спів, причому учні користувалися [[партес]]ами на 6, 8 і більше голосів. Перед прийняттям до школи встановлювався триденний іспитовий термін. Напрям студій для вихованців визначався індивідуально, з урахуванням віку учня, його нахилів і здібностей.
 
У час свого розквіту школа належала до провідних в Україні братських шкіл. Деякі її учні та вчителі, як свідчать публікації, уміли складати вірші. Так, у виданому [[1628]] у зв'язку зі смертю священика братської церкви Івана Василевича збірнику «Лямент» вміщено «Трен нищих спудеєв школи братської Луцької» за підписом «пенітарха» Григора Соминовича — школяра, який відповідав за порядок і дисципліну в школі.
 
▲З братською школою були пов'язані, зокрема, Іван Карпович, автор «Елегії» в тому ж збірнику, і луцький міщанин Степан Полумеркович — автор вірша з приводу похорону Василини Яцківни. Учителями школи були ченці [[Луцький братський монастир|Луцького братського монастиря]] Єлисей (Ілковський; керівник школи 1628, відомий також як композитор), Павло (Босинський; бакалавр, тобто вчитель 1634), ігумен Августин (Славинський; викл. риторики, філософії і математики в серед. 17 ст.), можливо, також Зосима (Согникевич), маляр Йов (Кондзелевич). Крім синів православних міщан і шляхтичів, у школі навчалися незаможні школярі (павпри), які збирали милостиню, співаючи по вулицях.
 
== Література ==
Рядок 21 ⟶ 17:
== Джерело ==
* ''Енциклопедія історії України [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Lutska_bratska_shkola ЛУЦЬКО БРАТСЬКА ШКОЛА]''
{{доробити}}
 
[[Категорія:Навчальні заклади Луцька]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Луцька_братська_школа