Лук'янівський народний будинок: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
категоризація |
Немає опису редагування |
||
Рядок 16:
| закінчення будівництва = 1902
}}
'''Лук'я́нівський наро́дний буди́нок''' — [[пам'ятка історії]] та [[пам'ятка архітектури|архітектури]] в [[Київ|Києві]], [[Україна]]. Знаходиться в історичній місцевості [[Лук'янівка (Київ)|Лук'янівка]], за адресою вул. [[Дегтярівська вулиця|Дегтярівська]], 5.
Лук'янівський народний будинок заснований у 1897 році [[Південно-Західний край|Південно-Західним]] відділенням [[Товариства тверезості]] і спочатку розміщувався в невеликому дерев'яному будинку. У
== Архітектура ==
Будівля Лук'янівського народного будинку цегляна, тинькована, двоповерхова, з плоскими [[перекриття]]ми, є напівпідвал. [[Покрівля]] висока, складної конфігурації. На ній є вентиляційні труби, що виконують також декоративну функцію. По центру головного і бічного фасадів у даху прорізані великі [[Горище|горищні]] вікна напівциркульної форми, обрамлені [[Кокошник (архітектура)|кокошниками]]. Фасади стилізовані під форми російської архітектури XVII століття, що нагадують казковий [[терем]]. Головний фасад тридільний. Центральний [[ризаліт]] відрізняється від бічних часток широко прорізаними дверима на першому поверсі і вікнами на другому. Вікна бічних часток вузькі, на другому поверсі стрілчастої форми, простінки між ними прикрашені [[пілястра]]ми й тричетверєвими колонами. Наріжжя фасадів і ризаліту оформлені ярусними [[Лізена|лопатками]], [[Руст (архітектура)|рустованими]] в нижній частині й з бочкоподібними [[напівколона]]ми та [[фільонка]]ми у верхній частині, увінчані кокошниками. Дворовий фасад має центральний тригранний ризаліт, акцентований на першому поверсі лучковим вікном, а на другому — балконом. Спочатку ризаліт головного фасаду був також виділений балконом гранчастою в плані форми з [[парапет]]ом, роги його завершувалися високими шпилями. Балкон і шпилі згодом були втрачені.
Інтер'єри мають симетричну об'ємно-просторову структуру. На першому поверсі розташований вестибюль, на другому — зал для глядачів, спочатку розрахований на 550 осіб. Навколо них групувалися інші приміщення — бібліотека, їдальня, чайна, нічліжний притулок, амбулаторія, класи. У 1972–1974 роках проведено ремонт із переплануванням внутрішніх приміщень, були добудовані сходи в глибині вестибюля і у правому крилі. У 1950-і роки стелі оздоблені [[Ліпнина|ліпниною]].
== Література ==
| |||