Відпалювання: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м категоризація |
Shkod (обговорення | внесок) доповнення з ДСТУ |
||
Рядок 1:
'''Відпал''' або '''відпалювання'''
За ДСТУ 3790-98:
''Відпал І роду'' частково або повністю усуває відхилення від рівноважного стану сплаву, яке виникло внаслідок попередньої технологічної обробки – [[лиття]], [[зварювання]], [[Обробка металу тиском|обробки тиском]] тощо. Фазові перетворення під час такого відпалу не відіграють істотної ролі, як у випадку [[Відпал гомогенізувальний|гомогенізувального відпалу]], або можуть не відбуваються взагалі, як під час [[Відпал рекристалізувальний|рекристалізувального]] чи [[Відпал відпружувальний|відпружувального]] відпалів.▼
''Відпалювання'' — вид [[термічна обробка|термооброблення]], який полягає в нагріванні матеріалу (метал тощо) до температури вище критичної точки, тривалій витримці за цієї температури і подальшому повільному охолодженні. Основними видами відпалювання є гомогенізувальне, графітизувальне, перекристалізаційне, рекристалізаційне, релаксаційне та сфероїдизувальне<ref>ДСТУ 3790-98 Металургія кольорових металів. Терміни та визначення основних понять.</ref>. Графітизувальне та сфероїдизувальне відпалювання характерне тільки для сталей.
== Класифікація ==
▲''Відпал І роду'' частково або повністю усуває відхилення від рівноважного стану сплаву, яке виникло внаслідок попередньої технологічної обробки – [[лиття]], [[зварювання]], [[Обробка металу тиском|обробки тиском]] тощо. Фазові перетворення під час такого відпалу не відіграють істотної ролі, як у випадку [[Відпал гомогенізувальний|гомогенізувального відпалу]], або можуть не відбуваються взагалі, як під час [[Відпал рекристалізувальний|рекристалізувального]] чи [[Відпал відпружувальний|відпружувального]] (релаксаційного) відпалів.
''Відпал ІІ роду'' (або ''відпал з фазовою перекристалізацією'') завдяки фазовим перетворенням під час нагрівання, витримування та повільного охолодження формує рівноважну структуру сплавів. Його застосовують як попередню технологічну операцію перед обробленням тиском, різанням, зміцнювальною термічною обробкою, а в окремих випадках, як завершальну операцію, наприклад, для великих виливків, малонавантажених деталей машин та механізмів. Режими такого відпалу визначаються не тільки фазовими перетвореннями, які різні для різних груп сплавів (сталей, кольорових сплавів), але й вимогами до структури й властивостей виробів. Так, різновидами цього [[Відпал сталей з фазовою перекристалізацією|відпалу сталей]] є [[Повний відпал сталей|повний]], [[Неповний відпал сталей|неповний]], [[Ізотермічний відпал сталей|ізотермічний]], [[Сфероїдизувальний відпал сталей|сфероїдизувальний]] і [[Нормалізаційний відпал сталей|нормалізаційний]] відпали.
== Примітки ==
{{reflist}}
== Джерела ==
* Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство. Практикум [Текст] : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. за напрямом «Інж. механіка»] / В. В. Попович, А. І. Кондир, Е. І. Плешаков та ін. - Львів : Світ, 2009. - 551 c. - ISBN 978-966-603-401-7
* Матеріалознавство [Текст] : підручник / [Дяченко С. С., Дощечкіна І. В., Мовлян А. О., Плешаков Е. І.]
== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/16630621/ure/vidpal «Відпал»] в [[УРЕ]]
* [http://sum.in.ua/s/vidpaljuvannja «Відпалювання»] у [[Словник української мови в 11 томах|Академічному тлумачному словнику української мови в 11 томах]]. Том 1, стор. 616.</ref>
[[Категорія:Металознавство]]
| |||