Вікіпедія

Партія праці (Нідерланди): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Вилучив файл Pvda_affiche2.jpg, оскільки він був вилучений з Wikimedia Commons користувачем EugeneZelenko. Причина: Derivative of non-free cont...
Cl (обговорення | внесок)
2173 редагування
мНемає опису редагування
Рядок 4:
| логотип_партії = PvdA.svg
| розмір = 200 пкс
| голова = [[ЙобДідерік КоенСамсом]]
| дата_заснування= [[9 лютого]] [[1946]]
| дата_розпуску =
Рядок 32:
Між тим, молоде покоління намагається отримати контроль над Партією праці. Група молодих членів партії, які називають себе новими лівими, вимагають реформування партії: вони вважали, що партія повинна стати орієнтованою на нові соціальні рухи, прийнявши їх анти-парламентські стратегії та їх питання, такі, як звільнення жінок, охорона навколишнього середовища і розвиток третього світу. На знак протесту проти зростаючого впливу нових лівих, ряд видних членів партії, у тому числі Дрес-молодший, залишили партію і створили нову, що отримала назву Демократичні соціалісти 70.
 
Після виборів 1972 року, ні Партія праці і її союзники, ні [[Католицька народна партія]] разом із своїми союзниками були не в змозі завоювати більшість. Партії були змушенімусили працювати разом. З [[1973]] року по [[1977]] рік коаліційний уряд очолює лідер Партії праці [[Йооп ден Ойл]]. Вибори 1977 року виграла Партія праці, але ідеологічний та особистий конфлікт між [[Дріс ван Агт|Ван Агтом]] і Ден Ойлом запобіг формуванню нового лівоцентристського кабінету. Партія праці перейшла до опозиції.
 
Після виборів 1981 року [[Християнсько-демократичний заклик]] залишається найбільшою партією, але він був вимушениймусив співпрацювати з Партією праці і партією [[Демократи 66]]. У новому кабінеті на чолі з Ван Агтом, Ден Ойл став заступником прем'єр-міністра. Особистий та ідеологічний конфлікт між Ван Агтом і Ден Ойлом завершився падінням кабінету через кілька місяців після свого призначення. Після виборів 1982 року Партія праці перейшла до опозиції. Протягом цього періоду, партія почала реформи. У 1986 році Ден Ойл пішов з політики, призначивши колишнього профспілкового лідера [[Вім Кок|Віма Кока]] своїм наступником.
 
Після [[Парламентські вибори в Нідерландах 1989|виборів 1989 року]] Партія праці повернулася до уряду разом із Християнсько-демократичним закликом. Кок став заступником прем'єр-міністра [[Рууд Любберс|Рууда Любберса]]. Партія праці приймає основні економічних реформ попереднього кабінету Любберса, у тому числі приватизацію державних підприємств і реформи держави загального добробуту. Вони продовжували цю політику в цьому кабінеті. Кабінет стикається з важкими протестами профспілок і політичні конфлікти всередині Партії праці.
Рядок 40:
З [[1994]] року по [[2002]] рік прем'єр-міністром був представник партії [[Вім Кок]]. З [[2007]] року по [[2010]] рік партія входить до урядової коаліції з [[Християнсько-демократичний заклик|Християнсько-демократичним закликом]].
 
Після виходу з урядової коаліції, [[Вавтер Бос]] оголосив, що він іде з політики, щоб проводити більше часу з дружиною і двома дочками. Тоді мер Амстердама [[Йоб КоенКоген]] зайнявпосів його місце вяк якості лідералідер Партії праці.
 
== Ідеологія ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Партія_праці_(Нідерланди)