Олександр Олександрович Вишневецький: відмінності між версіями

Походив з впливової родини [[Вишневецькі|Вишневецьких]]. Син [[Олександр Вишневецький|Олександра Вишневецького]], старости Річицького, та Катерина Скорутянки. Отримав здебільшого домашню освіту. На відміну від батька та інших родичів не особливо цікавився політичними та військовими справами. Це в першу чергу було пов'язано із слабким здоров'ям. Князь Олександр Молодший більш опікувався розширеннях своїх володінь. Спочатку він намагався збільшити свої маєтки на Волині, між річками Жираку та Буглівці. При цьому вступив у конфлікт за землю з шляхтичами Єловицькими. До червня 1565 року на їхніх землях Олександр разом із братом [[Михайло Вишневецький (1529-1584)|Михайлом]] осадив 4 села — Куськівці (1558 рік), Корначівку (1562 рік), Новосілки (1563 рік), Заруддя (1564 рік). Проте суперечка вирішилися на користь князя Вишневецького.

Згодом Олександр Олександрович вирішив за краще розбудовувати землі сучасної Лівобережної України. Тоді тут мало було посель з огляду небезпеки з боку Московського царства та Кримського ханства. Тому Вишневецький легко домігся від короля [[Сигізмунд II Август|Сигізмунда II Августа]] прав на землі між ріками Удай та Сула (згодом отримував підтвердження на них від королів [[Генріх III (король Франції)|Генріха Валуа]] та [[Стефан Баторій|Стефана Баторія]]). За це Олександр Вишневецький підтримав дії короля щодо створення у 1569 році Речі Посполитої. Для підтвердження королівської прихильності Олександр Вишневецький отримує почесне звання королівського дворянина. Разом із розбудовою нових земель, до яких додалися маєтки у Річицькому старостві та Гомельщині, Вишневецький займався охороною їх від нападів московських військ під час Ливонської війни. Крім того сам неодноразово спустошував прикордонні московські землі. Але втілити усі свої плани Олександр не встиг — 3 квітня 1577 року він помер на 34-му році життя.