Андрій Вишневецький: відмінності між версіями

У 1564 році успадкував родинні землі після смерті брата [[Дмитро Вишневецький|Дмитра]]. Того ж року був серед магнатів Великого князівства Литовського, хто відмовився від своїх виняткових привілеїв у судовій сфері. У 1568 році стає каштеляном Володимирським. У 1569 році обирається розом з [[Василь Костянтин Острозький|Костянтином Острозьким]], [[Санґушко Роман|Романом Санґушком]], Олександром Чорторийським, [[Вишневецький Костянтин Іванович|Костянтином Вишневецьким]], Андрієм Капустою послом від магнатів та шляхти українських земель на з'їзді у Любліні. Зрештою ВишневецькимВишневецький разом з іншими зміг домогтися рівності прав української шляхти, вільного віросповідання, збереження дії Другого Литовського Статута на українських землях, гарантії цілісності воєводств, непорушності місцевих традицій та вживання у діловодстві та публічному спілкуванні староукраїнської мови. Після цього підписав разом з іншими згоду на унію та утворення Речі Посполитої.

У 1570 році починається конфлікт за землі з [[Курбський Андрій Михайлович|Андрієм Курбським]]. Конфлікт триває з перемінним успіхом. Відбуваються як збройні сутички, так й судові засідання. Брав участь в обранні [[Генріх III (король Франції)|Генріха Валуа]] королем та розробці так званих «Генріхових артикулів». У 1572 році Андрій Вишневецький стає воєводою Брацлавським. З цього моменту ще однією турботою стає захист українських земель від татар.