Олицька ратуша: відмінності між версіями

У [[1810]] році будинок ратуші після [[пожежа|пожежі]] був майже зруйнований, тому для засідань ратуші був орендований будинок [[пробощ]]а [[ксьондз]]а Скерневського. Християнська громада містечка вважала, що гроші на ремонт будинку мали дати місцеві [[євреї]], оскільки вони ще в середині [[18 століття]] зобов'язувалися щорічно сплачувати 200 злотих до міського скарбу за право будівництва своїх житлових будинків на християнських «плацах», але цього не робили з [[1769]] року, тому ратуша просила губернське правління втрутитися в справу. За дорученням ратуші [[13 липня]] до [[Житомир]]а був направлений колишній [[бургомістр]] Федір Іляшевич, «який би особисто просив там, де треба про стягнення» грошей з єврейської громади на ремонт будівлі. Гроші так і не надійшли, будинок для засідань ратуші продовжували орендувати в різних осіб, на що витрачалися доходи містечка, тому вищі органи влади не раз вимагали відбудувати «мурований будинок ратуші». СамуСаме таку вимогу чергового разу надіслав [[Дубно|дубнівський]] земський справник у [[1824]] році, на що члени ратуші спромоглися лише на таке рішення: «Оголосити про це жителям містечка Олики обох громад для того, щоб [обговорити], які ними будуть прийняті заходи з цього питання, і записати про окремий протокол».