Кавалерійський полк: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 3:
== Історія ==
У [[російська імператорська армія|російській армії]] кінні полки як військові частини вперше з'явилися в 15 столітті в дворянській помісній [[кіннота|кінноті]]. Кожен [[полк]] формувався з так званих ''служивих людей'' однієї області. В організаційному відношенні полки складалися з [[Сотня|сотень]], півсотні і десятків [[вершник]]ів. У [[1630-ті|30-х рр.]] [[17 століття]] замість помісної кінноти почали формуватися [[Рейтари|рейтарські]] і [[драгун]]ські кавалерійські полки. Кожен з них складався з 10-12 рот і налічував від 1 до 2 тис. чол. [[1663]] в російській армії було 25 кавалерійських полків (29 тис. чол.). У 1-й пол. 17 в. кавалерійські полки були створені також в [[Швеція|Швеції]], [[Франція|Франції]], [[Англія|Англії]] та інших західно-європейських країнах. Наприклад, в армії шведського короля [[Густав II Адольф Ваза|Густава II Адольфа]] кавалерійський полк складався з 4
В
У Сов. Армії в 1-й пол. 1918 в ході розпочатого формування регулярної кавалерії кавалерійські полки зазвичай входили до складу стрілецьких дивізій, з авг. 1918 вони почали зводитися в кавалерійської дивізії і бригади. Бойовий склад кавалерійських полків був різним. Напр, В стрілецької дивізії кавалерійський полк мав 4 ескадрону, а в 1-й зведеної кавалерійської дивізії — 5. Ескадронів. У міжвоєнний період і в ході Великої Батьківщин, війни організація К. п. продовжувала удосконалюватися. До кінця війни кавалерійський полк мав у своєму складі штаб, 4 ескадрону, 3 отд. батареї, підрозділи спеціальних військ, тилові установи і налічував бл. 900 чол. На озброєнні К. п. крім особистої зброї кавалеристів було чотири 76-мм гармати, 4 57-мм протитанкові гармати, 4 82-мм міномети, 16 станкових і ручних кулемети 32, 24 протитанкові рушниці. У наступальному бою кавалерійські полки застосовувався, як правило, проти ослабленого або не встиг організувати оборону противника, а також для переслідування його відходять військ. У наступі кавалерійський полк отримував смугу шириною до 1,5 км. Атака проводилася в кінному, пішому або комбінованому строю, самостійно або у взаємодії з танками і, як правило, підтримувалася вогнем арт-и. В оборонить, бою кавалерійський полк займав ділянку оборони: на головному напрямку — до 2,5 км по фронту і до 2 км в глибину, а при обороні на широкому фронті — до км по фронту 4-5. До сер. 50-х рр. у зв'язку зі скасуванням в Сов. Армії кавалерії як роду військ кавалерійські полки були розформовані.
| |||