Кавалерійський полк: відмінності між версіями

'''Кавалерійський полк''' '''''(кп)''''' — [[Частина військова|військова частина]], основна тактична та адміністративно-господарська одиниця [[кіннота|кінноти]] в складі [[Збройні сили|Збройних сил]] армій багатьох країн з 19 ст. до середини [[20 століття]], яка призначалася для ведення [[бойові дії|бойових дій]] на сухопутному ТВД у складі [[Кавалерійська дивізія|кавалерійської дивізії]] або [[Кавалерійська бригада|бригади]]. В деяких випадках діяв самостійно в тісній взаємодії зі [[Військове з'єднання|з'єднаннями]], частинами і [[Підрозділ (військова справа)|підрозділпідрозділами]]ами інших [[рід військ|родів військ]] і [[спеціальні війська|спеціальних військ]] [[Сухопутні війська|Сухопутних військ]] в різних умовах обстановки. Як правило входив до складу кавалерійських і піхотних (стрілецьких) з'єднань, а також безпосередньо до складу армій багатьох країн.

У російській армії кінні полки як військові частини вперше з'явилися в 15 в. в дворянській помісної кінноті. Кожен полк формувався з т.  н. служивих людей однієї області. В організаційному відношенні полки складалися з сотень, півсотні і десятків вершників. 30 В х рр.. 17 в. замість помісної кінноти почали формуватися рійтарські і драгунські кавалерійські полки. Кожен з них складався з 10 - — 12 рот і налічував від 1 до 2 тис. чол. 1663 В в російській армії було 25 кавалерійських полків (29 тис. чол.). У 1-й пол. 17 в. кавалерійські полки були створені також в Швеції, Франції, Англії та інших західно-європейських країнах. Наприклад, в армії шведського короля Густава II Адольфа кавалерійський полк складався з 4 ескадронів (по вершників 125), в кожен з яких входило 4 корнета (взводу).

В ст 18-19. організація та озброєння кавалерійського полку як у російській, так і в іноземних арміях неодноразово змінювалися. На початок Семирічної війни 1756-17631756–1763 в російській армії драгунський полк складався з 12 рот (10 мушкетерських і 2 гренадерський) кірасирський і конногренадерскій полки мали по 10 рот. Кожна рота утворювала півескадрону, 2 роти - — ескадрон. До кін. 18 в. в російській кавалерії були кірасирські, карабінерні, конногренадерскіе, драгунські, конноегерскіе, гусарські, легкокінні і козачі регулярні К. п. Половину всіх кавалерійських полків становили карабінерні і легкокінні. Організаційно кавалерійські полки складалися з лінійних і 6-10 1-3 запас, ескадронів. Чисельність особового складу полків від до 1100 1838 чол. Перед російсько-турецької війни 1877-18781877–1878 регулярні кавалерійські полки мали в своєму складі по 4 ескадрону, козачі - — по 6 сотень, а терські козачі полки - — по 4 сотні. Ескадрони і сотні складалися з 4 взводів. В нач. 1-й світової війни К. п. в арміях обох воюючих коаліцій складалися з ескадронів 4-6. До поч. 2-й світової війни кавалерійські полки в незначній кількості зберігалися в складі кавалерійських дивізій лише л отд. країнах.

У Сов. Армії в 1-й пол. 1918 в ході розпочатого формування регулярної кавалерії кавалерійські полки зазвичай входили до складу стрілецьких дивізій, з авг. 1918 вони почали зводитися в кавалерійської дивізії і бригади. Бойовий склад кавалерійських полків був різним. Напр, В стрілецької дивізії кавалерійський полк мав 4 ескадрону, а в 1-й зведеної кавалерійської дивізії - — 5. Ескадронів. У міжвоєнний період і в ході Великої Батьківщин, війни організація К. п. продовжувала удосконалюватися. До кінця війни кавалерійський полк мав у своєму складі штаб, 4 ескадрону, 3 отд. батареї, підрозділи спеціальних військ, тилові установи і налічував бл. 900 чол. На озброєнні К. п. крім особистої зброї кавалеристів було чотири 76-мм гармати, 4 57-мм протитанкові гармати, 4 82-мм міномети, 16 станкових і ручних кулемети 32, 24 протитанкові рушниці. У наступальному бою кавалерійські полки застосовувався, як правило, проти ослабленого або не встиг організувати оборону противника, а також для переслідування його відходять військ. У наступі кавалерійський полк отримував смугу шириною до 1,5  км. Атака проводилася в кінному, пішому або комбінованому строю, самостійно або у взаємодії з танками і, як правило, підтримувалася вогнем арт-и. В оборонить, бою кавалерійський полк займав ділянку оборони: на головному напрямку - — до 2,5  км по фронту і до 2  км в глибину, а при обороні на широкому фронті - — до км по фронту 4-5. До сер. 50-х рр. у зв'язку зі скасуванням в Сов. Армії кавалерії як роду військ кавалерійські полки були розформовані.