Шарль Моріс де Талейран-Перігор: відмінності між версіями

{{text|«Вся моя молодість була присвячена професії, для якої я не був народжений.»<ref name="Талейран"></ref>}}

Першою угодою на міжнародному рівні, до якої долучився Талейран, було було рішення про підготовку і озброєння 27 кораблів для іспанського флоту. За неї він отримав досить солідну винагороду — 100 тисяч доларів від іспанського посла.<ref name="Талейран"></ref> У [[1792]] році Талейран двічі їхав у [[Великобританія|Великобританію]] для неофіційних переговорів про відвернення війни, але його спроби не увінчалися успіхом. У вересні Талейран опинився в Англії якраз перед черговим спалахом масового терору. В грудні у Франції на нього, як на аристократа, видали ордер на арешт. Дипломат передбачливо залишився за кордоном.

Після [[Термідоріанський переворот|9 термідора]] та повалення [[Максиміліан Робесп'єр|Максиміліана Робесп'єра]] Талейран виклопотав повернення на батьківщину. Йому вдалося повернутися у вересні [[1796]] року. Наступного року його призначено міністром закордонних справ. Новопризначений міністр замінив на цій посаді Шарля Делакруа. У політиці Талейран зближувався із буржуазією<ref name="Талейран"></ref>; також він зробив ставку на генерала [[Наполеон I Бонапарт|Бонапарта]]. Вони стали близькими союзниками; міністр допоміг генералу здійснити [[переворот 18 брюмера]] [[17 листопада]] [[1799]] року. Наполеон високо оцінював здібності Талейрана, зокрема, казав, що у нього «є багато з того, що необхідно для переговорів: світські манери, знання дворів Європи, відоме ім'я та нерухомість в рисах обличчя, яку ніщо не може змінити».<ref name="Талейран"></ref>

{{text|Це талановита людина, але з ним можна мати справу тільки за гроші. Королі баварський і вюртембергський стільки разів звертались до мене із скаргами на його жадібність, що якби не його дипломатичний хист, я б ще раніше відібрав у нього міністерський портфель.<ref name="Талейран"></ref>}}

[[fa:شارل-موریس دو تالیران-پریگور]]