Багнет: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Lemurka (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Lemurka (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 3:
Поява багнета означала подальший розвиток військової справи. Рушниця з багнетом у багатьох випадках являла собою чудовий замінник короткого списа. Відпала потреба в спорядженні одних солдатів вогнепальною, а інших лише холодною зброєю, бо стрільці отримали ефективну зброю для рукопашної. Саме з XVII століття списи починають повністю виходити з вжитку в піхоті.
Спочатку багнет був ножем (коротким вістрям списа), руків’я якого встромлялася в дуло рушниці. Наприкінці XVII століття з’являються багнети з трубкою замість руків’я. Вона давала змогу настромляти багнета ззовні дульного отвору, уможливлюючи стрільбу з примкнутим багнетом. В Росії 3-гранний багнет з трубкою прийняли на озброєння 1708, наприкінці ХІХ століття його замінив 4-гранний. У період між світовими війнами використовувалися гранчасті багнети (СРСР, Франція) та клинкові у вигляді ножа або чингала (Німеччина, Японія та інші), під час Другої світової війни застосовувалися також невід’ємні багнети, які у похідному положенні складалися та фіксувалися вздовж ствола. Відомі багнет-ніж який кріпиться до автомата, снайперської гвинтівки та невід’ємний клинковий багнет, що кріпиться до карабіна.
В березні 2010 р. армія США прийняла рішення відмовитись від багнету та навчання солдат прийомам бою з багнетом. Рішення обґрунтовано тим, що в умовах сучасної війни, багнет більш не є необхідною та надійною зброєю. <ref>[http://sd.net.ua/2010/03/20/pentagon_otkazyvaetsja_ot_shtyka.html Пентагон відмовляється від багнету]</ref>.
| |||