Спанієль

тип собак

Спанієль (англ. Spaniel) — група порід мисливських собак. Судячи з назви, собаки типу спаніелів походять з Іспанії, оскільки саме це слово означає « іспанський». Основним призначенням і мисливською спеціалізацією спанієлів було добування пернатої дичини з густих заростей. До кінця 17 століття спанієлі розділилися на тих, які полювали на сухопутну дичину, і на тих, які полювали водоплавну дичину.

Англійський спринґер спанієль

ПолюванняРедагувати

 
Малюнок 16 століття, що зображає соколине полювання зі спанієлями.

Спанієль, як мисливський собака, не повинен лякатися пострілу. Коли дичина підстрілена, він повинен знайти і принести її, по можливості не пошкодивши. Зрозуміло, спанієль повинен володіти хорошим нюхом. В основному зі спаніелем полюють на лісову дичину, але їх можна використовувати і для добування водоплавної дичини, а також дрібних ссавців.

Міжнародна Кінологічна Федерація (МКФ) ділить породи спанієлів на дві групи: 1) континентальні і 2) британо-американські. Континентальних спанієлів МКФ включає в групу порід лягавих (7-я група МКФ, секція 1.2). Це зроблено тому, що континентальні спанієлі роблять на дичину стійку і таким чином за стилем роботи наближаються до лягавих. У континентальну групу включені породи: французький спанієль (French spaniel), бретонський спанієль (Brittany spaniel), понт-аудермейський спанієль (Pont-audemer spaniel) та інші. Також спанієлі включені в 8-у групу МКФ (ретривери, собаки по водоплавній дичині та водяні собаки).

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати