Софт-рок

жанр музики
(Перенаправлено з Софт рок)

Софт-рок (дослівно — «м'який рок», також відомий як лайт-рок[1]) — це різновид поп-року[2], що виник наприкінці 1960-х років Південній Каліфорнії США та у Великій Британії. У порівнянні з поп-роком, софт-рок є м'якішим за звучанням і характеризується простішими і мелодійнішими піснями. Софт-рок часто звучав на американському радіо 1970-х років і з часом трансформувався у так звану «сучасну музику для дорослих» у 1980-х роках.

Історія

ред.

Середина-кінець 1960-х років

ред.
  Зовнішні відеофайли
ранній софт-рок
  Bee Gees, "I started a joke" 1964 (запис 1968)
  The Beatles "Here, There and Everywhere", 1966
  Кет Стівенс, "I love my dog", 1967

Більш м'які звуки в рок-музиці можна було почути в піснях середини 1960-х років, таких як «A Summer Song[en]» гурту Chad & Jeremy (1964), «Here, There and Everywhere[en]» гурту The Beatles[3] і «I Love My Dog[en]» Кета Стівенса (обидва з 1966 р.)[4].

До 1968 року найпоширенішим був хард-рок. З кінця 1960-х років рок-музика зазнає поділу на м'який і хард-рок[5], причому обидва стали основними радіоформатами в США.[6] Серед виконавців софт-року кінця 1960-х: гурт Bee Gees[7], чия пісня «I Started a Joke» була синглом номер один у кількох країнах; Ніл Даймонд з хітом 1969 року «Sweet Caroline», Hollies з їхнім топ-10 хітом у США та Великій Британії «He Ain't Heavy, He's My Brother» та Елтон Джон з піснею «Skyline Pigeon».

Початок 1970-х років

ред.

Наприкінці 1960-х і на початку та в середині 1970-х хіт-паради «Hot 100» і «Easy Listening» знову стали схожими, коли звучання більшості музичних творів, що транслювались на топових радіостанціях знову почало пом'якшуватися.

Серед найвідоміших виконавців того часу — гурти Bread,[8][9] Карлі Саймон, Керол Кінг, Кет Стівенс, Джеймс Тейлор,[10] Лобо та Гілберт О'Салліван, Енн Мюррей, Джона Денвера, Баррі Манілоу і Барбра Стрейзанд, У 1973 році Пол Маккартні та Wings зайняли перше місце в США з піснею " My Love ", яка також посіла перше місце в чартах Adult Contemporary як у США, так і в Канаді.

Середина-кінець 1970-х

ред.

Софт-рок досяг свого комерційного піку в середині та наприкінці 1970-х із такими групами, як Toto, England Dan & John Ford Coley, Air Supply, Seals and Crofts, America та реформований Fleetwood Mac, чий альбом Rumors (1977) був найпродаванішим за десятиліття.[11]

У 1975 році Денверська станція KIMN-FM представила формат mellow rock. Програмний директор Скотт Кеньйон в інтерв'ю журналу Billboard так охарактеризував цей формат: "Фільм Майкла Мерфі " Wildfire « є чудовим прикладом; він нагадує Колорадо, можна сказати, що він родом із цієї частини країни. Звучить звук Скелястих гір… найкращий опис — м'який рок. Візьміть таку музику і перетворіть її на станцію, що звучить у Колорадо».[12]

До 1977 року деякі радіостанції, зокрема нью-йоркська WTFM і WYNY, що належить NBC, перейшли на формат суцільного софт-року.[13] Чиказький WBBM-FM прийняв гібридний формат софт-рок/альбомний рок у 1977 році та був відомий як «Soft Rock 96», представляючи «М'який звук Чикаго». Через п'ять років вони перейшли до формату топ-40 «Гарячих хітів».[14]

У середині та наприкінці 1970-х серед відомих софт-рок виконавців — Біллі Джоел, Елтон Джон, гурти Jefferson Starship, Chicago, Toto, Boz Scaggs, the Alessi Brothers, Michael McDonald, Paul Davis, Eric Carmen, the Doobie Brothers, Alan Parsons Project, Captain & Tennille, Hollies і Dr. Hook .

1980-ті роки

ред.

На початку 1980-х років радіоформат зазнав певних змін і в англомовному середовищі став відомим як «adult contemporary» або «adult album alternative» — менш відвертий формат у порівнянні з попереднім.[15] Софт-рок все ще користувалися успіхом у таких виконавців, як Шина Істон, Амброзія, Лайонел Річі, Крістофер Кросс, Ден Хілл, Джино Ванеллі, Лео Сейєр, Air Supply, Хуліо Іглесіас і Берті Хіггінс .

1990-ті роки

ред.
  Зовнішні відеофайли
софт-рок 1990-х
  Genesis, "Hold On My Heart"
  Р.Маркс, "Now & Forever"
  Ерік Клептон, "Tears In Heaven"

У 1990-х роках софт-рок грали переважно гурти, що стали відомими у попередні десятиліття. Серед відомих композицій — сингли «Hold on My Heart» гурту Genesis (1992)[16], «More Than Words»[17] гурту Extreme (1991)[18][19][20], «Tears in Heaven» Еріка Клептона[21][22][23], «Now and Forever» Річарда Маркса (1994)[24][25][26][27][28] та інші. З'явилися і нові гурти та виконавці, такі як данський гурт Michael Learns to Rock[29] та австралійська група Southern Sons.[30]


Список літератури

ред.
  1. Alan Stephenson, David Reese, Mary Beadle, 2013, Broadcast Announcing Worktext: A Media Performance Guide p. 198.
  2. Early Pop/Rock. AllMusic.
  3. Alan W. Pollack's Notes on "Here, There, And Everywhere". Icce.rug.nl.
  4. Samadder, Rhik (31 січня 2017). Dogs-Reggae-Soft-Rock-10-Top-Dog-Tracks. The Guardian.
  5. R. B. Browne and P. Browne, eds, The Guide to United States Popular Culture (Popular Press, 2001), ISBN 0-87972-821-3, p. 687.
  6. M. C. Keith, The Radio Station: Broadcast, Satellite and Internet (Focal Press, 8th edn., 2009), ISBN 0-240-81186-0, p. 14.
  7. Andy Gibb, In the Shadow of the Bee Gees. Legacy.com. 5 березня 2011.
  8. Soft Rock. Soft Rock : Significant Albums, Artists and Songs, Most Viewed. AllMusic. Процитовано 9 січня 2013.
  9. Soft Rock – Profile of the Mellow, Romantic Soft Rock of the '70s and Early '80s. 80music.about.com. 12 квітня 2012. Архів оригіналу за 16 січня 2013. Процитовано 9 січня 2013.
  10. J. M. Curtis, Rock Eras: Interpretations of Music and Society, 1954—1984 (Popular Press, 1987), p. 236.
  11. P. Buckley, The Rough Guide to Rock (Rough Guides, 3rd edn., 2003), p. 378.
  12. Pelton-Roby, Ruth (13 вересня 1975). "Colorado's Diverse Radio Scene". Americanradiohistory.com. Billboard. с. C-22.
  13. C. H. Sterling, M. C. Keith, Sounds of Change: a History of FM broadcasting in America (UNC Press, 2008), pp. 136–7.
  14. B96 History Summarized - CLASSICB96 Wiki. Wiki.classicb96.com. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 6 серпня 2022.
  15. C. H. Sterling, M. C. Keith, Sounds of Change: a History of FM Broadcasting in America (UNC Press, 2008), p. 187.
  16. Wener, Ben (13 жовтня 2007). Genesis Braves the Rain at the Bowl. The Orange County Register. Digital First Media. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 7 серпня 2018.
  17. VH1's 40 Most Softsational Soft-Rock Songs. Stereogum. Billboard-Hollywood Reporter Media Group. 31 травня 2007. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 8 серпня 2018.
  18. Extreme – More Than Words. Utratop. Hung Medien. Процитовано 8 серпня 2018.
  19. RPM 100: Hit Tracks & Where to Find Them. RPM. 8 червня 1991. Архів оригіналу за 2 квітня 2018. Процитовано 7 серпня 2018.
  20. Extreme Chart History – Hot 100. Billboard. Billboard-Hollywood Reporter Media Group. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
  21. Smith, Chris (2006). The Greenwood Encyclopedia of Rock History: From Arenas to the Underground, 1974–1980. Greenwood Press. с. 102. ISBN 0-313-32937-0.
  22. RPM 100: Hit Tracks & Where to Find Them. RPM. 11 квітня 1992. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 1 вересня 2018.
  23. Search the Charts [Search Result for 'Tears in Heaven']. The Irish Charts. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 листопада 2015.
  24. Park, Jin-hai (26 червня 2016). Richard Marx Mesmerizes Seoul with Velvety Romantic Songs. The Korea Times. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
  25. RPM Adult Contemporary Tracks. RPM. 7 березня 1994. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
  26. RPM 100: Hit Tracks & Where to Find Them. RPM. 7 березня 1994. Архів оригіналу за 15 січня 2016. Процитовано 15 січня 2016.
  27. Richard Marx – Now and Forever. VG-Lista. Hung Medien. Процитовано 8 серпня 2018.
  28. Richard Marx Chart History – Hot 100. Billboard. Billboard-Hollywood Reporter Media Group. Процитовано 8 серпня 2018.
  29. David Tusing (9 квітня 2013). Michael Learns To Rock's epic Dubai return. Gulfnews.com.
  30. Leeson, Josh (22 грудня 2017). Golden return of Price. Newcastle Herald.