Відкрити головне меню

Софонісба, Софоніба, Цафонбаал (фінік. צפנבעל, *бл. 225 до н. е. — 203 до н. е.) — карфагенська аристократка, дружина нумідійських царів Сіфакса та Масинісси. Романтична історія її любові та загибелі переказана істориками Полібієм, Тит Лівієм, Діодором Сицилійським, Аппіаном і Діоном Кассієм.

Софонісба
La Mort de Sophonisbe - Mattia Preti.jpg
Картина «Смерть Софонісби». Автор: Маттій Петті, між 1660 і 1670 роками.
Ім'я при народженні Сафанбаал або Цафонбаал
Народилася бл. 225 до н. е.
м.Карфаген
Померла 203 до н. е.
м. Цірта
·самогубство
Національність карфагенянка
Діяльність консорт
Титул цариця
Батько Гасдрубал
У шлюбі з Сіфакс
Масинісса

ЖиттєписРедагувати

Походила з аристократичної родини. Донька політика та військовика Гасдрубала, сина Гісгона. Її пунічне (карфагенське ім'я) звучить як Цафонбаал. За різними відомостями у Софонісбу під час перебування в Карфагені закохався Масинісса, цар нумідійського племені масиліїв. Незважаючи на те, що вона не увійшла до шлюбного віку, Гасдрубал погодився на цей шлюб. За різними відомостями це відбулося у 206 або 205 році до н. е. Але згодом бажання пошлюбити Софонісбу висловив цар нумідійців-масесиліїв Сіфакс. З огляду на його більшу потугу Гасдрубал змінив своє рішення та видав доньку за цього царя. За іншою версією, Сіфаксу відмовили й тоді той став спустошувати околиці Карфагену. З огляду на це карфагенський сенат без згоди батька видав Софонісбу Сіфаксу.

Коли Публій Корнелій Сципіон (в подальшому відомомий як Африканський) збирався висадитися у Африці, при цьому він сподівався на підтримку свого друга Сіфакса. Втім Софонісба підмовила чоловіка відмовити римлянам, а згодом спрямувати нумідійські війська на допомогу карфагенській армії. У 204 році до н. е. римська армія висадилася в Африці, до неї долучився Масинісса. Але Софонісба спонукала Сіфакса воювати поруч з її батьком Гасдрубалом. Проте у 203 році до н. е. в битві при Великих полях карфагено-нумідійська армія зазнала поразки. Сіфакс потрапив у полон, а згодом й Софонісба. Сципіон планував провести її в своєму триумфі.

Софонісба спокусила Масиніссу, який став новим нумідійським царем, з яким згодом укладено шлюб. Побоючись можливого впливу Софонісби на Масиніссу для переходу на бік Карфагену, Сципіон став вимагати видачи карфагенянки в обмін на затвердження Масинісси царем з боку римського сенату. Масинісса не бажав видавати дружину, також Софонісба не мала намір терпіти приниження у Римі. Тому вона погодилася прийняти отруту від Масинісси.

В мистецтвіРедагувати

Історія Софонісби надихнула художників (особливо епохи Відродження) на численні картини. Переважно в сюжеті представлено сцену прийняття чари з отрутою або саму смерть Софонісби. Також є героїнею трагедії Джан Джорджо Триссіно (1524 рік), п'єс Корнеля і Вольтера. Згадується у творах Джованні Бокаччо. Першою екранізацією історії Софонісба став італійський фільм «Кабірія» (1914 рік).

ДжерелаРедагувати

  • Bernhard Kytzler: Frauen der Antike. Von Aspasia bis Zenobia. Artemis, München & Zürich 2000, ISBN 3-7608-1224-4, S. 154–156.