Соната для фортепіано № 2 (Бетховен)

Соната для фортепіано № 2 op. 2 № 2, ля мажор, Л. ван Бетховена — друга з циклу трьох сонат op. 2, присвячених Йозефу Гайдну. Написана в 1796 році і належить до раннього періоду творчості композитора. Друга частина сонати Largo appassionato згадується в повісті «Гранатовий браслет» О. Купріна як лейтмотив життя головного героя повісті Г. С. Желткова.

Соната для фортепіано № 2
Композитор Людвіг ван Бетховен
Створено 1794[1]
Видано 1796[1]
Тональність Ля мажор
Інструментування фортепіано

CMNS: Соната для фортепіано № 2 у Вікісховищі

Складається з чотирьох частин:

  1. Allegro vivace (A-dur)
  2. Largo appassionato (D-dur)
  3. Scherzo. Allegretto (f-moll)
  4. Rondo. Grazioso (A-dur)
Початок першої частини
Початок другої частини
Початок третьої частини
Початок четвертої частини

Примітки ред.

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Соната для фортепіано № 2 (Бетховен)