Соната для фортепіано № 22 (Бетховен)
Соната для фортепіано № 22 фа мажор, опус 54 — музичний твір Лювіга ван Бетховена для фортепіано, написаний ним у 1803–1804 рр. і опублікований через два роки потому.
| Соната для фортепіано № 22 | ||||
|---|---|---|---|---|
| Композитор | Людвіг ван Бетховен | |||
| Створено | 1804[1] | |||
| Видано | 1806[1] | |||
| Тональність | фа мажор | |||
| Інструментування | фортепіано | |||
|
| ||||
 Соната для фортепіано № 22 у Вікісховищі | ||||
Не містить посвяти. Належить до найменш популярних сонат композитора.
Композиційно складається з двох частин: «In tempo d'un Menuetto» та «Allegretto».
Критика
ред.Вільгельм Ленц вважає твір «дивним» і «безформним», бачачи в ньому ознаки третього періоду творчості Бетховена. Інші дослідники, такі як Ромен Роллан і Борис Асаф'єв, також не знаходять особливих музичних достоїнств сонати, яку нині вважають швидше якоюсь чернеткою, або відпрацюванням композитором своєї технічної майстерності, аніж повноцінним музичним твором.
Примітки
ред.Посилання
ред.- Ноти [Архівовано 23 січня 2009 у Wayback Machine.] на IMSLP
- Бетховен. Соната № 22 [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Соната для фортепиано №22 фа мажор (1804), op. 54 [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |