Сомалійська писемність
Сомалійська писемність — писемність сомалійської мови. Сомалійська мова записувалась спочатку арабським письмом, потім — латинським, яке зараз є офіційним в Сомалі та в ефіопському регіоні Сомалі.
Латинська сомалійська абеткаРедагувати
Сомалійська арабська абетка була розроблена сомалійським лінгвістом Шіре Джама Ахмедом (сомалійська: Shire Jaamac Axmed). Саме його проект абетки обрав у 1972 році Сомалійський Мовний Комітет.[1]
| ' | B b | T t | J j | X x | KH kh | D d | R r | S s | SH sh | DH dh | C c | G g | F f |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| /ʔ/ | /b/ | /t/ | /ʧ/ | /ħ/ | /χ/ | /d/ | /r/ | /s/ | /ʃ/ | /ɖ/ | /ʕ/ | /g/ | /f/ |
| Q q | K k | L l | M m | N n | W w | H h | Y y | A a | E e | I i | O o | U u | |
| /q/ | /k/ | /l/ | /m/ | /n/ | /w/ | /h/ | /j/ | /ɑ/, /æ/ | /ɛ/, /e/ | /ɪ/, /i/ | /ɔ/, /ɞ/ | /u/, /ʉ/ | |
- Довгі голосні на письмі позначались подвоєнням відповідних букв для голосних: aa /ɑ:/, /æ:/; ee /ɛ:/, /e:/; ii /ɪ:/, /i:/; oo /ɔ:/, /ɞ:/; uu /u:/, /ʉ:/.
- Не розрізняються задні та передні голосні: /ɑ/ та /æ/; /ɛ/ та /e/; /ɪ/ та /i/; /ɔ/ та /ɞ/; /u/ та /ʉ/.
- Дифтонги передаються поєднанням відповідної букви для голосної з буквою y чи w: ay [æi], [ɑɪ]; aay [æːi], [ɑːɪ]; aw [æʉ], [ɑu]; aaw [æːʉ], [ɑːu]; ey [ei], [ɛɪ]; eey [eːi], [ɛːɪ]; oy [ɞi], [ɔɪ]; ooy [ɞːi], [ɔːɪ]; ow [ɞʉ], [ɔu]; oow [ɞːʉ], [ɔːu].
Вадад (wadaad) (арабська сомалійська абетка)Редагувати
Арабська абетка для сомалійської мови використовувалась приблизно з 13 століття. Арабською абеткою користувалися вадади (сомлалійська: wadaad — грамотна релігійна людина з деяким знанням арабської). Це письмо використовувалося у торгівлі, у особистому листуванні та ін. і складалося з ламаної арабської та сомалійських слів.[2] У 1954 році Мусе Хачі Ісмаіл Ґалал (сомалійська: Muuse Xaaji Ismaaciil Galaal) стандартизував арабську сомалійську абетку, та ввів в неї букви для довгих та коротких голосних.[3][4] Реформована арабська сомалійська азбука повністю дублює латинську сомалійську абетку.
|
|
|
ПриміткиРедагувати
- ↑ https://books.google.com.ua/books?id=0xzLttlApVwC&pg=PT121&dq=shire+jama+ahmed&hl=en&sa=X&ved=0ahUKEwiwwYfBjfjJAhUGZ3IKHcukDGoQ6AEINDAF#v=onepage&q=shire%20jama%20ahmed&f=false "The history of Somalia", Raphael Chijioke Njoku.
- ↑ https://web.archive.org/web/20160219131135/http://www.maurotosco.net/ewExternalFiles/TOSCO_2015_Somali_Previous_Scripts.pdf «Afmaal. Proceedings of the Conference on the 40th Anniversary of Somali Orthography.», Djibouti, 17th – 21st December 2012. Mauro Tosco, "Short notes on Somali previous scripts". Ст. 190.
- ↑ https://web.archive.org/web/20160219131135/http://www.maurotosco.net/ewExternalFiles/TOSCO_2015_Somali_Previous_Scripts.pdf «Afmaal. Proceedings of the Conference on the 40th Anniversary of Somali Orthography.», Djibouti, 17th – 21st December 2012. Mauro Tosco, "Short notes on Somali previous scripts". Ст. 195.
- ↑ https://web.archive.org/web/20160219131135/http://www.maurotosco.net/ewExternalFiles/TOSCO_2015_Somali_Previous_Scripts.pdf «Afmaal. Proceedings of the Conference on the 40th Anniversary of Somali Orthography.», Djibouti, 17th – 21st December 2012. Mauro Tosco, "Short notes on Somali previous scripts". Ст. 213 — 214. Таблиця з буквами арабської сомалійської абетки.