Созонова Надія Володимирівна
Надія Володимирівна Созонова (в дівоцтві Ярмоцька, після першого заміжжя Кудінова, нар.. 14 серпня 1991 року в місті Аксай, Ростовська область, Російська РФСР, СРСР) — російська регбістка, півзахисниця команди ЦСКА, капітан жіночої збірної Росії з регбі-7[2]. Чемпіонка Універсіади 2013 року, чемпіонка Європи 2013, 2014 і 2016 років, срібна призерка чемпіонату Європи 2015 року. Капітан збірної Росії. Заслужений майстер спорту Росії.
| Надія Созонова Созонова Надія Володимирівна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Загальна інформація | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |
 Росія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження |
14 серпня 1991 (32 роки) Аксай, Ростовська область, Російська РФСР, СРСР | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 165 см[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 65 кг[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Спорт | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна |
Росія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вид спорту | Регбі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Спортивне звання | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Клуб | ЦСКА | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нац. збірна |
Росія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Статус професіонала | змагається | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Участь і здобутки | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Біографія ред.
Надія Ярмоцька 1991 року в місті Аксай, Ростовської області. Розпочала займатися гандболом в Ростові-на-Дону. Потім перейшла в регбі після розформування гандбольної команди. Перший досвід був в регбіліг: Надія грала за ростовські команди, пізніше дебютувала у складі жіночої збірної Росії з регбіліг у 2008 році на чемпіонаті світу з регбіліг[en] і потрапила до символічної збірної (росіянки тоді виграли тільки один матч, перемігши француженок 18:12, і програли австралійкам і англійкам 0:72)[3].
У 2008 році в останньому турі чемпіонату Росії з регбі-7 в Краснодарі вона зустріла Михайла Юрійовича Коробова і стала гравцем краснодарської команди «Южанка». Паралельно продовжувала навчатися в Краснодарському державному університеті фізичної культури, спорту і туризму (КДУФКСТ). За власним твердженням, Надія довгий час не бачила особливої різниці між регбі-7 та регбіліг[3]. На регбі-7 ставку Надія зробила після того, як дізналася, що цей вид спорту включили до програми Літніх Олімпійських ігор 2016 року[4]. Продовжувала кар'єру в клубі ЦСП № 4 (він же «Кубань»), в 2019 році переїхала з родиною до Москви і стала гравчинею ЦСКА.
У складі збірної Росії з регбі-7 Надія грала на Універсіаді 2013 року і була капітаном команди: Росія у фіналі перемогла Італію (30:10)[5]. Виграла у складі російської збірної чемпіонати Європи 2013, 2014 і 2016 року[6]. Срібний призер чемпіонату Європи 2015 року. Грала на домашньому чемпіонаті світу 2013 року і стала найкращою гравчинею збірної Росії[7]: популярність приніс Надії забіг у матчі проти збірної Англії по лівому флангу, коли Надія на самому початку матчу мало не занесла спробу, втікши від всієї англійської збірної[8][9].
Постійно виступає у Світовій серії регбі-7: потрапляла до символічних збірних деяких етапів[10][11]. Номінована на премію «Гравець року в регбі-7» 2015 року, найкращий гравець 2015 року за версією журналу «Scrumqueens», так само член символічної збірної 2013—2015 року за версією цього ж журналу. У 2016 році знову виграла титул чемпіонки Європи, в тому ж році стала бронзовою призеркою чемпіонату Європи з регбі-15. У 2019 році за версією журналу «Scrumqueens» була включена в збірну десятиліття з регбі-7.
У 2019 році Надія стала чемпіонкою Європи з пляжного регбі у складі російської збірної[12].
Особисте життя ред.
Чоловік — регбіст Владислав Созонов. Є сестра Наталя. 9 листопада 2018 року Надія народила сина, якого назвали Святославом. Стверджує, що готова водити його в спортивні секції, але не буде тиснути на нього, для прийняття рішення щодо занять спортом[3].
Примітки ред.
- ↑ а б Профиль на сайте Летней Универсиады 2013. Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 11 квітня 2021.
- ↑ Кудинова: России будет непросто отстоять звание чемпиона Европы по регби-7(рос.)
- ↑ а б в Надежда Созонова: «Долго думала, что семерка и регбилиг – это одно и то же» (рос.). rugger.info. 29 листопада 2019. Процитовано 29 листопада 2019.
- ↑ Надежда Кудинова: нам по силам попасть в «тройку» лучших команд мира [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Надежда Кудинова: Мы превзошли итальянок в быстроте(рос.)
- ↑ Женская сборная России по регби-7 впервые в истории «взяла» Гран При Европы [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Надежда Кудинова — лучший игрок женской сборной России по регби-7 на Кубке мира в Москве [Архівовано 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Единственная надежда(рос.)
- ↑ Россия — Англия. Тур 3. Женщины. Регби-7. Кубок мира(рос.)
- ↑ Этап Мировой серии по регби-7 в Канаде. Надежда Кудинова вошла в символическую сборную турнира [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Надежда Кудинова вошла в символическую сборную этапа Мировой серии в Атланте [Архівовано 28 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Игрок РК «Кубань» принесла РФ золото Чемпионата Европы по пляжному регби(рос.)
Посилання ред.
- Надія Созонова у соціальній мережі «ВКонтакті»
Надія Созонова 
у соцмережі «Instagram»
