Совські млини — втрачені водяні та вітряні млини, що існували на річці Совка та у селі Совки (нині — частина Києва) з XVIII століття. Належали до групи млинів у приміській смузі Києва.

ІсторіяРедагувати

 
Млини на плані 1753 року

Однією із перших згадок про водяні млини на річці Совка є план околиць Києва 1753 року, складений полковником Де Боскетом. Позначено 4 водяні млини — два Печерські млини у селі Совки і Великий млин та Печерський млин у нижній течії річки. Один із млинів у селі Совки та Печерський млин зникли, ймовірно, ще до середини ХІХ століття.

1847 року землі митрополичої дачі біля Шулявки передали військовому відомству під будівництво Кадетського корпусу. Натомість Києво-Софійський митрополичий дім 1850 року отримав землі навколо села Совки площею 280 десятин, зокрема і водяний млин на річці. Саме цей водяний млин на річці Солоний ставок, притоці Совки, згадано у праці «Медико-топографическое описание государственных имуществ Киевского округа …» (1854) Домініка де ля Фліза.

 
Млини на карті 1897/1918 років

Два водяні млини на річці Совка зафіксовано на топографічній карті 1897/1918 років — один безпосередньо у селі Совки, інший — у Деміївці, на місці давнього Великого млина.

У документі «Список власників млинів, кузень та інших підприємств за 1907 рік» у селі Совки зафіксовано вітряк Андрія Лукашенка[1].

 
План Совського млина, 1909 рік

План Совського млина, складений 13 червня 1909 роком землеміром Валерієм Бошно (на плані позначено як жовту споруду на греблі) позначає млин серед навколишньої місцевості[2]. 1916 року Києво-Софійський митрополичий дім здав у оренду Совський млин міщанину Я. Єгорову[3]

Час зникнення більшості млинів невідомий. Ймовірно, це сталося у 1920-х роках. На топографічній карті 1932 року млини та вітряк не позначено. Невідомі і зображення або фото жодного із млинів.

Локалізація млинів на сучасній місцевостіРедагувати

Топографічна карта 1897/1918 років зафіксувала два водяні млини — один на місці перетину сучасних проспекту Валерія Лобановського та Холодноярської вулиці, інший — там, де ЖК The lakes (Ясинуватський пров., 11). Вітряк стояв на місці будинків №91 та 93 по вулиці Каменярів.

ПриміткиРедагувати

  1. «Список власників млинів, кузень та інших підприємств за 1907 рік», ДАКО, фонд 280 опис 200 справа 1383, с. 69
  2. ЦДІАК України, фонд 184 опис 1 справа 60, арк. 7
  3. ЦДІАК України, фонд 184 опис 1 справа 79

ЛітератураРедагувати

  • Топографічна карта 1897/1918 років
  • Топографічна карта 1932 року
  • Широчин С., Михайлик О. Невідомі периферії Києва. Солом'янський район. — К.: Скай Хорс, 2020.

ДжерелаРедагувати