Собор святого Миколая Чудотворця (Старобільськ)

Свято-Миколаївський собор — другий кафедральний собор Сєвєродонецької та Старобільської єпархії Української православної церкви (Московського патріархату), пам'ятка архітектури другої половини XIX століття.

Свято-Миколаївський собор
49°16′54″ пн. ш. 38°53′32″ сх. д. / 49.2817111° пн. ш. 38.8922306° сх. д. / 49.2817111; 38.8922306Координати: 49°16′54″ пн. ш. 38°53′32″ сх. д. / 49.2817111° пн. ш. 38.8922306° сх. д. / 49.2817111; 38.8922306
Тип споруди православний храм
Розташування Україна УкраїнаСтаробільськ
Архітектор Краєвський
Початок будівництва 1859
Кінець будівництва 1862
Стиль бароко
Належність УПЦ МП
Стан пам'ятка архітектури місцевого значення України
Адреса м. Старобільськ, Луганська область, вул. Комунарів
Вебсайт sed-eparhia.com/kafedralnyj-sobor/474-svyato-nikolaevskij-kafedralnyj-sobor-g-starobelska.html
Собор святого Миколая Чудотворця (Старобільськ). Карта розташування: Україна
Собор святого Миколая Чудотворця (Старобільськ)
Собор святого Миколая Чудотворця (Старобільськ) (Україна)
Мапа
CMNS: Собор святого Миколая Чудотворця у Вікісховищі

Історія ред.

Наприкінці 1858 року Святійший синод ухвалив рішення про будівництво у Старобільську храму в ім'я Святителя Миколая Мирлікійського Чудотворця в увічнення пам'яті померлого імператора Миколи I.

Наприкінці 1859 було визначене місце для нової церкви — на пагорбі між Малою Дворянською та Соборною, Класичною та Миколаївською вулицями, неподалік від кафедрального собору Покрови Божої Матері, якому на той час вже виповнилося 65 років.

Автором проекту, виконаного в стилі бароко, був єпархіальний архітектор Харківської духовної консисторії Краєвський. Будівництво Миколаївської церкви було завершене у 1862 році.

В радянські часи, з 1924 по 1994 роки, це було єдине місце в Старобільську, де велася Служба Божа.

Зі встановленням кафедри, Миколаївська церква була перейменована на Свято-Миколаївський Кафедральний Собор.

Див. також ред.

Джерела ред.