Соболь Наум Лазарович

Наум Лазарович Соболь (1891(1891), місто Тульчин, тепер Вінницької області — 1967, Москва) — український радянський та профспілковий діяч, відповідальний секретар Зінов'ївського окружного комітету КП(б)У. Член ЦК КП(б)У в листопаді 1927 — червні 1930 р.

Соболь Наум Лазарович
Народився 1891
Тульчин, Подільська губернія, Російська імперія або Тульчин, Брацлавський повіт, Подільська губернія, Російська імперія
Помер вересень 1967
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Діяльність профспілковий діяч, політик
Партія КПРС

Біографія ред.

Народився в єврейській родині. Працював шофером-механіком. З 1906 року брав участь в революційній діяльності.

Член РСДРП(б) з 1911 року. У 1911—1912 роках за революційну діяльність зазнавав арештів та ув'язнення.

У 1912—1917 роках — в еміграції у Франції, був членом Паризької секції більшовиків. У 1917 році повернувся в Росію, був одним із організаторів Червоній гвардії в Одесі. У 1918—1919 роках — на підпільній більшовицькій роботі в місті Одесі.

З 1919 року — секретар районного партійного комітету КП(б)У міста Одеси, секретар фракції КП(б)У Одеської губернської ради профспілок, голова профспілки тютюнників у місті Одесі.

У 1927 — травні 1928 року — відповідальний секретар Зінов'ївського окружного комітету КП(б)У. Закінчив Промислову академію в Москві.

У 1931 — жовтні 1934 року — голова ЦК Спілки робітників автотракторної і авіаційної промисловості СРСР. У жовтні 1934 — вересні 1937 року — голова ЦК Спілки робітників авіаційної промисловості СРСР. Член Президії ВЦРПС.

З 1954 року — персональний пенсіонер у місті Москві.

Помер у вересні 1967 року. Похований на Новодівочому кладовищі міста Москви.

Джерела ред.