Смолінська шахта — уранова шахта, Розташована в селищі Смоліне Кіровоградської області. Заснована 28 квітня 1972 року. Смолінська шахта — найчисельніший підрозділ ДП «СхідГЗК». Вона також є й найбільшим підприємством Маловисківського району. Шахтою розробляється Ватутінське уранове родовище.

Смолінська шахта
На честь Смоліне
Країна  Україна
Розташування Новоукраїнський район
48°35′08″ пн. ш. 31°16′53″ сх. д. / 48.585557000027776553° пн. ш. 31.28144500002778017° сх. д. / 48.585557000027776553; 31.28144500002778017Координати: 48°35′08″ пн. ш. 31°16′53″ сх. д. / 48.585557000027776553° пн. ш. 31.28144500002778017° сх. д. / 48.585557000027776553; 31.28144500002778017
Оператор ДП «СхідГЗК»
Корисні копалини Оксид урану(V,VI) і уранові руди
Рік будівництва 1972
Технологічні характеристики
Тип уранова копальняd і рудник
Глибина розробки 640 м
Запаси
Смолінська шахта. Карта розташування: Україна
Смолінська шахта
Смолінська шахта
Смолінська шахта. Карта розташування: Земля
Смолінська шахта
Смолінська шахта
Мапа

Історія ред.

На шахті триває модернізація виробництва. В останні роки на шахту придбане нове прохідницьке обладнання, що значно підвищило продуктивність праці прохідників, дозволило форсувати ведення прохідницьких робіт.

У 2006 році на шахті був впроваджений пересувний рудосортувальний комплекс, робота якого дозволила з відвальних продуктів виділити товарну руду для витягу урану й чистий щебінь, придатний, як будівельний матеріал 2 класу для будівництва автодоріг. Ця нова технологія, що вирішує питання рекультивації відвалів, одержала подальший розвиток у новому комплексі «Алтаіт», що перевершив ПРСК за продуктивністю в 2 рази. Комплекс дозволяє знизити негативний вплив гірських відвалів шахт на навколишнє середовище й одержати при цьому додаткові товарні продукти.

10 лютого 2010 року Смолінська шахта здала в експлуатацію новий комплекс гірничо-капітальних виробіток для видобування уранової руди «Горизонт 640 метрів», здатний забезпечити Україну рудою на найближчі 6-7 років. Роботи з будівництва нового горизонту велися близько 5 років і обійшлися в 27 мільйонів гривень, які надійшли з державного бюджету. На більш, ніж півкілометровій глибині від поверхні, в надрах кристалічного щита, шахтарям довелося пройти кілька кілометрів гірничо-капітальних і допоміжних виробіток різної конфігурації і просторового положення, змонтувати кілометри і тонни необхідного обладнання і устаткування. «Горизонт 640 метрів» дає роботу більш, ніж 300 прохідникам, бурильникам, гірничим робітникам очисного забою та робітникам допоміжних служб.

Завод ядерного палива ред.

Будівництво заводу з виробництва ядерного палива на землях Смолінської шахти ДП «СхідГЗК» в смт. Смоліне Маловисківського району Кіровоградської області розпочалось 4 жовтня 2012 року[1]. На заводі планується налагодити виробництво ядерного палива для реакторів ВВЕР-1000, що має посилити енергетичну безпеку України.

Перша черга будівництва має бути здана до 2014 року. У 2015 році буде введений в експлуатацію завод потужністю 400 тонн урану на рік. Повний розвиток заводу прогнозується починаючи з 2017 року по закінченні третьої черги будівництва. За попередніми оцінками, загальна вартість будівництва оцінюється у більш, ніж шість мільярдів гривень[2]. У 2018 році одна велика Китайська компанія висловила зацікавленість у викупі певної частки. Крім того, було обіцяно покрити витрати України, які раніше були здійснені на фінансування заводу. На цьому планування і будівництво заводу припинилося. [3]

Примітки ред.

  1. ПРЕС-РЕЛІЗ Державного концерну «Ядерне паливо» щодо відкриття майданчика для будівництва в Україні заводу з виробництва ядерного палива для реакторів типу ВВЕР-1000. ДК "Ядерне Паливо". Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 31 січня 2013.
  2. На Кіровоградщині презентовано проект будівництва заводу з виробництва ядерного палива. УкрІнформ. 29 квітня 2011. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 4 жовтня 2012.
  3. Яким чином Смолінська шахта пов’язана з заводом ядерного палива? - kropyvnytskyi.name (укр.). 29 вересня 2022. Процитовано 29 вересня 2022.

Див. також ред.

Джерела ред.