Скобля Олексій Миколайович
Олексій Миколайович Скобля — український військовослужбовець, старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Олексій Скобля Скобля Олексій Миколайович | |
---|---|
Старший сержант | |
Загальна інформація | |
Народження |
14 березня 1990 Мінськ |
Смерть |
13 березня 2022 (31 рік) село Мощун, Київська область (загиблий у бою) |
Поховання | Київ |
Національність | білорус |
Alma Mater | Мінський державний автомеханічний коледж імені Михайла Висоцькогоd |
Псевдо | Тур |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | ССО України |
Формування | Тактична група «Білорусь» і Полк імені Кастуся Калиновського |
Війни / битви | Російсько-українська війна |
Нагороди та відзнаки | |
Скобля Олексій Миколайович у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Народився 14 березня 1990 року в місті Мінськ, Білорусь. У школі цікавився історією, був членом кількох клубів, які займалися історичною реконструкцією. Навчався в автомеханічному коледжі. Поступив в інститут, але покинув заради участі в АТО після захоплення Криму Росією. Довгий час служив бойовим медиком і врятував сотні життів.
Приблизно за півтора року до повномасштабного нападу Олексій захотів мирного життя. Він одружився, планував опанувати мирну професію, вивчав можливості стажування в ІТ-компаніях. Але все змінило 24 лютого 2022 року [1].
У ході російського вторгнення в Україну 2022 року старший сержант Олексій Скобля брав участь у бойових діях поблизу Бучі, Ірпеня та Мощуна. Він здійснював евакуацію поранених із поля бою, надавав меддопомогу військовим і цивільним. У середині березня група Олексія потрапила у ворожу засідку поблизу Мощуна, авто, яким їхали бійці, впритул розстріляли росіяни. Олексій отримав поранення в аорту і тому розуміючи що не виживе вирішив ціною власного життя залишитися та прикривати відхід групи[2].
Нагороди ред.
- звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].
- орден «За мужність» II ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].
- орден «За мужність» III ступеня (2019) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].
Вшанування пам'яті ред.
У місті Хмельницький є вулиця Олексія Скоблі.
У травні 2023 року біля села Мощун у Бучанському районі Київської області встановлено пам'ятний знак у честь Олексія Скоблі.[6]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ «Він був народжений для подвигів». Історії іноземців, які загинули за Україну.
- ↑ Президент вручив ордени «Золота Зірка» військовослужбовцям і рідним загиблих захисників, які були удостоєні звання Героя України // Офіс Президента України. — 2022. — 23 травня.
- ↑ Указ Президента України від 12 квітня 2022 року № 233/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
- ↑ Указ Президента України від 4 квітня 2022 року № 212/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 17 травня 2019 року № 270/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Под Киевом установили памятную табличку в честь погибшего «калиновца» Алексея Скобли
Джерела ред.
- Білорус Олексій Скобля ціною власного життя врятував групу українських спецпризначенців // АрміяInform. — 2022. — 14 квітня.
- Смертельно раненый, остался прикрывать своих. Кто такой белорус «Тур», убитый под Киевом
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |