Скакун (роман Керол Емшвіллер)
«Скакун» (англ. The Mount) — роман Керол Емшвіллер 2002 року в жанрі наукової фентезі.
| Скакун | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. The Mount | ||||
.jpg) | ||||
| Жанр | наукова фентезі | |||
| Форма | роман | |||
| Автор | Керол Емшвіллер | |||
| Мова | англійська | |||
| Опубліковано | 2002 | |||
| Країна |  США | |||
| Видавництво | Small Beer Press | |||
|
| ||||
2002 року твір здобув Премію Філіпа К. Діка, а 2003 — був номінований на Премію Неб'юла за найкращий роман.
На написання «Скакуна» авторку надихнули заняття з психології тварин, що є здобиччю для хижаків. Емшвіллер почала розмірковувати над тим, як розумна жертва могла б осідлати хижака. Ця ідеї полонила її настільки, що письменниця спочатку вирішила написати оповідання, яке несподівано переросло в роман під назвою «Скакун».[1]
Сюжет
ред.Чарлі — юнак, який як і всі люди, є скакуном (подібно до коня) для іншопланетян, що звуться Гутами. В світі Чарлі, пасторальній Землі, вже протягом століть Гути та люди перебувають у стосунках «господар-невільник». Гути, які не можуть повернутися на свою планету, підтримують природні системи Землі і таким чином забезпечують її нормальне функціонування. Скакуни-втікачі (серед них і батько Чарлі, колишній скакун охорони на ймення Герон), здійснюють набіги на стайні, де тримають людей. Їхнє головне завдання — об'єднання людей у боротьбі проти Гутів.
Коли Чарлі (кличка — Смайлі) вперше зустрічає свого батька (Герона та Мері спарували, а згодом, після народження Чарлі, розлучили), він відмовляється зрадити свого Господаря — Майбутнього правителя нас усіх — та допомагати людям у цьому протистоянні, адже не може уявити свого життя не в ролі скакуна породи Сіетл.
Гути
ред.Гути колись були жертвами хижаків. Вони — травоїдні, у яких розвинулися гострі органи чуття, що дозволили їм осідлати хижаків. Гутам потрібні скакуни в першу чергу тому, що вони наділені слабкими ногами і це заважає їм нормально пересуватись. Вони, однак, мають великі сильні руки — результат еволюції, що дозволив їм душити хижаків. Також Гути мають великі голови, вуха та очі. Свої емоції виражають вухами (наприклад, коли вони сміються, їхні вуха ляскають туди-сюди).
Примітки
ред.- ↑ Robert Freeman Wexler interviews Carol Emshwiller, "Emshwiller Interview" Laconic Writer, posted: Jan 19th 2010, accessed: Jun 6th, 2010
Джерела
ред.- Emshwiller, Carol. The mount: a novel. Small Beer Press, 2002. isbn — 1-931520-03-8