Ситник Клавдія Володимирівна
Кла́вдія Володи́мирівна Си́тник, уроджена Король, (25 лютого 1986, смт Зачепилівка, Харківська область — 1 лютого 2020, смт Новотошківське, Луганська область) — сержант, старший бойовий медик механізованої роти 93-ї механізованої бригади «Холодний Яр» Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Ситник Клавдія Володимирівна | |
|---|---|
 Сержант | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 25 лютого 1986 Зачепилівка, Харківська область, Українська РСР, СРСР |
| Смерть | 1 лютого 2020 (33 роки) Новотошківське, Попаснянський район, Луганська область, Україна |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2017—2020 |
| Приналежність |  Україна |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська |
| Рід військ |  Механізовані війська |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Життєвий шлях
ред.Закінчила Красноградський медичний коледж, де отримала фах фельдшера, практикувалася на швидкій допомозі.[1] Постійно проживала в Зачепилівці.
В лютому 2017 року, через Зачепилівський військомат, уклала трирічний контракт зі Збройними Силами України. Служила у 54-й бригаді, в жовтні 2019 року, під час тренувань на Яворівському полігоні, перейшла до холодноярців.
Загинула, виконуючи службові обов'язки в районі смт Новотошківське Луганської області, під час доставки медикаментів на позиції ЗСУ для хворого бійця, під час масованого ворожого обстрілу з мінометів, станкових та ручних гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї[2]. Померла на руках у бойових побратимів, які її евакуювали.
Похована 4 лютого 2020 року в рідній Зачепилівці[3].
В Клавдії залишилась донька Юлія 2008 р.н., батько, мати та сестра з інвалідністю[4]. Батько та мати Клавдії померли на початку 2022 р., доньку Клавдії та її сестру взяла під опіку її тітка, Людмила[1].
Нагороди та вшанування
ред.- Указом Президента України № 93/2020 від 18 березня 2020 року за «особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу» нагороджена орденом За мужність III ступеня (посмертно)[5].
Примітки
ред.- ↑ а б УІНП. 1986 – народилася Клавдія Ситник, загибла героїня російсько-української війни. УІНП (укр.). Процитовано 9 липня 2024.
- ↑ Несла ліки військовому: побратими розповіли про бойового медика, яка загинула при обстрілі (фото)
- ↑ На Харківщині прощаються із загиблою на сході військовою
- ↑ Під час доставки медикаментів на позиції ЗСУ загинула військова з Харківщини
- ↑ Указ Президента України від 18 березня 2020 року № 93/2020 «Про відзначення державними нагородами України»