Система супутникового зв'язку ВМС США
Система супутникового зв'язку ВМС США (англ. Fleet Satellite Communications System) (скор.: FLTSATCOM, FLTSAT) — система супутникового зв'язку військово-морських сил США для радіозв'язку на дециметрових частотах (ДМХ) між кораблями, підводними човнами, літаками та наземними станціями.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a4/FLTSATCOM.jpg/220px-FLTSATCOM.jpg)
Більшість транспондерів, встановлених на цих супутниках, мали примітивні повторювачі, які не потребували автентифікації та не мали контролю над тим, що передають. Ця властивість призвела до появи субкультури радіопіратів[ru] в Бразилії, які за допомогою аматорського радіоустаткування користувались «беззахисністю» супутників в своїх цілях.
Усі вісім супутників були запущені на геостаціонарну орбіту з 1978 по 1989 рік а допомогою ракети-носія (РН) Atlas-Centaur. Система почала функціонувати в 1981 р. Супутники були виготовлені компанією TRW[en]. Сонячні батареї супутників мали розмах більш ніж 13,2 метрів. Особливістю системи був рефлектор дециметрової передавальної антени діаметром в 4,9 м. Супутники мали 12 транспондерів, котрі працювали в ДМХ діапазоні 240–400 МГц. FLTSATCOM 7 і 8 додатково мали експериментальні УВЧ-транспондери збудовані лабораторію Лінкольна МТІ, які використовувались для тестування наземних терміналів MILSTAR. Перші сім супутників мали стартову масу 1884 кг, а останні два — 2310 кг через модуля корисного навантаження УВЧ-транспондера.
П'ятий супутник досяг орбіти, але був несправний через пошкодження сонячних батарей та антен. Поломку приписали вибуховому розшаруванню обтічника сотового[en] заповнювача під час польоту. Внутрішня стінка обтічника сильно пошкодила одну з сонячних батарей і погнула щоглу передавальної антени, яка так і не змогла повністю розгорнутися.
Запуск 7-го супутника було виконано поза чергою після невдалого запуску РН Delta[en] з метеорологічним супутником GOES-G[en] на борту, який зірвав усі плани американського флоту напередодні запуску 6-го супутника. До того часу, як розслідування встановило, що пригода з РН Delta не буде мати негативних наслідків для майбутніх запусків, окрема для роботи стартового комплексу РН Atlas-Centaur, 7-й супутник вже був готовий і керівництво програми, щоб не відкладати тестування УВЧ-траснпондерів, вирішило запустити його перед 6-им.
Шостий супутник було зруйновано в одному з найскандальніших інцидентів в історії космічної програми США. РН Atlas-Centaur було запущено 26 березня 1987 р. у сильну грозу. На 30-ій секунді польоту в РН влучила блискавка і статичний розряд став причиною помилки бортового керуючого комп'ютера, яка призвела до перекидання й руйнування ракети від перевантаження. Відбувся вибух прискорювача і палаючі уламки впали на вежу стартового майданчика LC-36B[en]. Внаслідок цієї катастрофи НАСА ввело для запусків суворі погодні обмеження.
В кінці 90-х супутники FLTSATCOM були поступово замінені супутниками UFO[en]. FLTSAT 7 і 8 продовжують використовуватись за призначенням.
Запуски
ред.Супутник | Запуск | Ракета-носій | Статус |
---|---|---|---|
FLTSATCOM 1 | 9 лютого, 1978 | Atlas-SLV3D Centaur-D1AR | успішний |
FLTSATCOM 2 | 4 травня, 1979 | Atlas-SLV3D Centaur-D1AR | успішний |
FLTSATCOM 3 | 18 січня, 1980 | Atlas-SLV3D Centaur-D1AR | успішний |
FLTSATCOM 4 | 31 жовтня, 1980 | Atlas-SLV3D Centaur-D1AR | успішний |
FLTSATCOM 5 | 6 серпня, 1981 | Atlas-SLV3D Centaur-D1AR | пошкоджено під час запуску |
FLTSATCOM 7 | 5 грудня, 1986 | Atlas-G Centaur-D1AR | успішний |
FLTSATCOM 6 | 27 березня, 1987 | Atlas-G Centaur-D1AR | блискавка зруйнувала ракету-носій |
FLTSATCOM 8 | 25 вересня, 1989 | Atlas-G Centaur-D1AR | успішний |
Це незавершена стаття про телекомунікації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |