Синичинський заказник

ландшафтний заказник в Харківській області

Сини́чинський зака́зник — ландшафтний заказник місцевого значення в Україні. Об'єкт природно-заповідного фонду Харківської області.

Синичинський заказник
49°06′37″ пн. ш. 37°24′20″ сх. д. / 49.11028000002777816° пн. ш. 37.40583000002777680° сх. д. / 49.11028000002777816; 37.40583000002777680Координати: 49°06′37″ пн. ш. 37°24′20″ сх. д. / 49.11028000002777816° пн. ш. 37.40583000002777680° сх. д. / 49.11028000002777816; 37.40583000002777680
Країна Україна
РозташуванняУкраїна Україна
Харківська область,
Ізюмський район,
між селами Студенок, Яремівка та Синичено
Найближче містоІзюм
Водні об'єктиСіверський Донець, Оскіл
Площа285,6 га
Засновано2017 р.
Синичинський заказник. Карта розташування: Харківська область
Синичинський заказник
Синичинський заказник (Харківська область)
Мапа

CMNS: Синичинський заказник у Вікісховищі

Розташований у межах Ізюмського району Харківської області, між селами Студенок, Яремівка та Синичено.

Площа 285,6 га. Статус присвоєно згідно з рішенням ХІІІ сесія VII скликання Харківської обласної ради від 07.12.2017 року № 606-VII.

Статус присвоєно для збереження природного комплексу (стариці, луки, болота, ліси), який має особливу природоохоронну, наукову та естетичну цінність. Заказник розташований у спільній заплаві річок Сіверський Донець та Оскіл.

У заказнику мешкають бобри, які будують греблі. Одна з таких гребель існує на струмку, що впадає в озеро Глибоке[1].

Унаслідок повномасштабного російського військового вторгнення в Україну в лютому 2022 року попаданням артилерійських снарядів 9 квітня 2022 була зруйнована гребля Оскільського водосховища. Ця подія суттєво загрожує заказнику[2][3].

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. Олег Листопад. Зруйнував боброву загату і вбив качку: екологи вимагають покарати браконьєра. GreenPost, 10 Квітня 2020
  2. Валерія Колодежна, Олексій Василюк. Чи відновлювати Оскільське водосховище після завершення війни?. Українська природоохоронна група, 24.05.2022
  3. ПЛАНУВАННЯ ВІДНОВЛЕННЯ ДОВКІЛЛЯ. Екологія, Право, Людина (2022) С. 43-44

Джерела

ред.