Симфонія № 7 (Бетховен)

Симфо́нія № 7 ор. 92 — симфонія в чотирьох частинах, написана Людвігом ван Бетховеном у період між 1811 та 1812 роками під час покращення здоров'я у богемському курортному місті Теплиці. Твір присвячено графу Моріцу фон Фрісу.

Симфонія №7
нім. 7. Sinfonie in A-Dur Редагувати інформацію у Вікіданих
КомпозиторЛюдвіґ ван Бетховен
Жанрсимфонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Створено1811[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Видано1816[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Тональністьля мажор
Інструментуванняоркестр[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мовабез мовного змісту
Частин4 частина Редагувати інформацію у Вікіданих
Прем'єра
Дата8 грудня 1813[3][2] Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Симфонія № 7 у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

На прем'єрі в університеті Відня 8 грудня 1813 року Бетховен зазначив, що це один з його найкращих творів. Друга частина, «Allegretto», була настільки популярною, що публіка вимагала виступу на біс[4].

Форма

ред.

Складається з чотирьох частин:

  1. Poco sostenuto – Vivace (Ля мажор)
  2. Allegretto (Ля мінор)
  3. Presto – Assai meno presto (тріо) (Фа мажор, тріо Ре мажор)
  4. Allegro con brio (Ля мажор)

Типовий виступ триває приблизно 33–45 хвилин залежно від вибору темпу та того, чи пропущено повтори у 1-й, 3-й та 4-й частинах.

Твір в цілому відомий використанням ритмічних прийомів, що натякають на танець, таких як пунктирний ритм та повторювані ритмічні фігури. Він також тонально витончений, використовуючи напругу між ключовими центрами ля, до та фа. Наприклад, перша частина написана в Ля мажор, але має повторювані епізоди в До мажор та Фа мажор. Крім того, друга частина написана в ля мінор з епізодами в ля мажор, а третя частина, скерцо, написана в фа мажор[5].

Примітки

ред.
  1. а б Grove Music OnlineOUP. — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.40026
  2. а б в http://imslp.org/wiki/Symphony_No.7,_Op.92_(Beethoven,_Ludwig_van)
  3. а б http://www.beethoven-haus-bonn.de/sixcms/detail.php?id=15241&template=werkseite_digitales_archiv_en&_eid=1510&_ug=Symphonies&_werkid=93&_mid=Works%20by%20Ludwig%20van%20Beethoven&suchparameter=&_seite=1
  4. «Beethoven's Symphony No. 7 in A Major, Op. 92» at NPR (13 June 2006)
  5. Symphony No. 7 in A, Op. 92 (1812). University of Rochester. Процитовано 13 березня 2022.

Посилання

ред.
Симфонії Людвіга ван Бетховена
№ 1 До мажор op. 21 | № 2 Ре мажор op. 36 | № 3 Мі-бемоль мажор op. 55 «Героїчна» | № 4 Сі-бемоль мажор op. 60 | № 5 до мінор op. 67
№ 6 Фа мажор op. 68 «Пасторальна» | № 7 Ля мажор op. 92 | № 8 Фа мажор op. 93 | № 9 ре мінор op. 125