Відкрити головне меню
Преподобний Силуан Печерський, своєю молитвою паралізував злодіїв монастиря на 3 дні.

Силуан схимник Печерський (13 — 14 століття, Київ) — православний святий, схимонах Печерського монастиря. Преподобний. Пам'ять 10 вересня, 23 червня і 23 липня.

ЖиттєписРедагувати

Був ревним хранителем чистоти душевної та тілесної і за своє благочесне життя прп. Силуан отримав від Бога дар прозорливості та чудотворіння.

“Преподобний Силуан схимник ревно піклувався про чистоту духовну та тілесну. Щоб набути її, він дотримувався великої стриманості в їжі та питті. Крім постницького життя він не спав і молився. Убивши гріховну плоть свою, він здобував цілеспрямованість у Бога, духовну радість, прозорливість і чудотворіння. Набуті духовні дарування стали його подвигом духовним. Спершу благодать Божа наповнювала його серце і все єство його, а потім, подібно благовонним пахощам, виливалися з нього на інших. Повчальне слово його багатьох наставило на шлях благочестя. А дар прозорливості і прозріння духовного світу вказував, що є угодником Божим”.[1]

Коли в монастирський сад залізли злодії, він три дні тримав у нерухомості їх своєю молитвою, а потім, настановивши їх на покаяння, відпустив.

МощіРедагувати

Його мощі спочивають у Дальніх печерах поряд з мощами святого Тита Воїна.

Данi антропологiчних дослiджень вказують, що преподобний Силуан помер у віці 30-35 років. Ріст святого становив близько 173 см.[2]

Пам'ятьРедагувати

Пам'ять 10 вересня, 23 червня і 23 липня.

В акафісті всім Печерським преподобним про нього сказано:

« «Радуйся, Силуане, бо на крилах посту і молитви ти до Бога злетів.» »

[3]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Дива печер лаврських / Колективна монографія. Відп. ред. В.М. Колпакова; упоряд. І.В. Жиленко. – К.: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2011. – 209 с., іл.
  2. Дива печер лаврських / Колективна монографія. Відп. ред. В.М. Колпакова; упоряд. І.В. Жиленко. – К.: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2011. – 209 с., іл.
  3. АКАФІСТ ДО ВСІХ ПРЕПОДОБНИХ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИХ

Джерела та посиланняРедагувати