Вікіпедія

Сеттіміо Луччі

Сеттіміо Луччі (італ. Settimio Lucci, нар. 21 вересня 1965, Марино) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Сеттіміо Луччі
Сеттіміо Луччі
Сеттіміо Луччі
Сеттіміо Луччі у сезоні 1988/89
Особисті дані
Народження 21 вересня 1965(1965-09-21) (58 років)
  Марино, Італія
Зріст 178 см[1]
Вага 75 кг[1]
Громадянство  Італія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
?-?
?-? 		Італія «Лаціо»
Італія «Рома»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1982–1986 Італія «Рома» 17 (0)
1983–1984 →  Італія «Авелліно» 14 (1)
1986–1988 Італія «Емполі» 46 (1)
1988–1991 Італія «Удінезе» 106 (2)
1991–1997 Італія «П'яченца» 198 (1)
1997–1999 Італія «Верона» 46 (0)
1999–2000 Італія «Тернана» 21 (0)
2000–2001 Італія «Анкона» 9 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
1984–1988 Італія Італія U-21 8 (0)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада
2004–2007 Італія «П'яченца» (молодь)
2007–2008 Італія «Піццигеттоне» (дубль)
2008–2009 Італія «Піццигеттоне»
2009–2011 Італія «Парма» (підлітки)
2011–2012 Італія «Фіоренцуола»
2014–2016 Італія «Вігор Карпането»
2018 Італія «Про П'яченца» (техн. асс.)
2018 Італія «Про П'яченца» (мол.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 12 грудня 2018.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 12 грудня 2018.

*** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра ред.

Народився 21 вересня 1965 року в місті Марино. Розпочинав займатись футболом у школі Vivace Grottaferrata[2], а потім LVPA Frascati, перш ніж перейти до молодіжної команди столичного «Лаціо», а потім і до їх головних суперників, клубу «Рома».

У жовтні 1983 року він був відданий в оренду в «Авелліно», у складі якого дебютував у Серії А і забив один гол у 14 іграх. З наступного сезону Луччі став грати за основу «Роми», в якій за два наступних сезони зіграв 17 матчів у Серії А під керівництвом Свена-Йорана Ерікссона, з якою у сезоні 1985/86 став віце-чемпіоном Італії та володарем Кубка Італії[3]., втім пробитись в основу з-під більш досвідченого Убальдо Рігетті не зумів[4].

В жовтні 1986 року на правах оренди перейшов в «Емполі», яке викупило контракт гравця по закінченню сезону[5]. У цій команді Луччі нарешті зміг стати основним гравцем[6], провівши за два сезони 46 ігор у Серії А.

Влітку 1988 року захисник перейшов в «Удінезе», де відіграв три сезони, два з яких у Серії Б і один (1989/90) у Серії А. Після цього восени 1991 року став гравцем «П'яченци»[7], з якою 1993 року виграв Серію Б, завдяки чому клуб вперше в історії вийшов до Серії А. Загалом Луччі залишався в «П'яченці» до 1997 року і з 1995 року був капітаном команди після виходу Антоніо Де Вітіса[8]. Загалом за «б'янкоросо» він зіграв понад 200 ігор, а єдиний свій гол у чемпіонаті за клуб в останньому турі сезону 1996/97 проти «Перуджі», який врятував його команду від прямого вильоту у Серію Б[9].

Після того Луччі допоміг «П'яченці» у плей-оф проти «Кальярі» зберегти місце в еліті, він переїхав до «Верони» з Серії Б[10], очолювану Луїджі Каньї, з яким Сеттіміо праціював аж п'ять сезонів у «П'яченці» (1991—1996). Луччі залишився там два сезони, вигравши у сезоні 1998/99 з клубом Серію Б, втім до вищого дивізіону не пішов і вирішив завершити кар'єру у другому дивізіоні, виступаючи за клуби «Тернана» та «Анкона», де грав до 2001 року.

Виступи за збірну ред.

Протягом 1984—1988 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 8 офіційних матчах[11], а також став чвертьфіналістом молодіжного чемпіонату Європи 1988 року.

Кар'єра тренера ред.

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2004 року, тренуючи молодіжну команду «П'яченца», де пропрацював до 2007 року. Після цього очолював дублюючу команду «Піццигеттоне»[12], а 2008 року і став головним тренером основи[13], втім вже в лютому 2009 року він подав у відставку через невдалі результати[14].

В подальшому з 2009 по 2011 рік працював з юнаками у «Пармі»[15], а 4 червня 2011 року він став новим тренером «Фіоренцуоли»[16]. Цього разу команда Луччі теж виступила невдало, закінчивши чемпіонат на передостанньому місці і вилетівши в Еччеленцу, після чого Сеттіміо покинув клуб[17].

У вересні 2014 року Луччі очолив аматорський клуб «Вігор Карпането»[18], з якою він виграв свою групу Промоціоне і вийшов до Еччеленци[19], але був звільнений у січні 2016 року, після ряду негативних результатів[20].

15 квітня 2018 року він став технічним асистентом Стефано Маккоппі в «Про П'яченці»[21], а з наступного сезону очолив молодіжну команду клубу, де працював до 12 грудня 2018 року[22].

Титули і досягнення ред.

Як гравця ред.

«Рома»: 1985–86
«Рома»: 1985–86
«П'яченца»: 1994–95
«Верона»: 1998–99

Примітки ред.

  1. ↑ а б Panini, ред. (28). Calciatori ‒ La raccolta completa Panini 1961-2012. Т. Vol. 4 (1987-1988). с. 33. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
  2. ↑ La nostra storia [Архівовано 2019-01-08 у Wayback Machine.] Vivacegrottaferrata.it
  3. ↑ Coppa Italia 1985-1986 Almanaccogiallorosso.it
  4. ↑ Statistiche e profilo su Enciclopediagiallorossa.com [Архівовано 2015-04-02 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Una poltrona per tre, La Repubblica, 21 giugno 1987, pag.23
  6. ↑ Ora Schuster è più lontano, La Repubblica, 6 giugno 1987, pag.27
  7. ↑ Rosa 1991-1992 Storiapiacenza1919.it
  8. ↑ Rosa 1995-1996 Storiapiacenza1919.it
  9. ↑ Piacenza-Perugia 2-1 - Stagione 1996-1997 Storiapiacenza1919.it
  10. ↑ Acquisti e cessioni 1997-1998 Storiapiacenza1919.it
  11. ↑ I nazionali Storiapiacenza1919.it
  12. ↑ Tutte le giovanili del Pice. Архів оригіналу за 13 листопада 2008. Процитовано 8 січня 2019.
  13. ↑ 29 maggio 2008, il comunicato dell'A.S. Pizzighettone. Архів оригіналу за 5 червня 2008. Процитовано 8 січня 2019.
  14. ↑ UFFICIALE: Pizzighettone, si dimette Lucci Tuttomercatoweb.com
  15. ↑ Lucci e Annoni nuovi tecnici[недоступне посилання з липня 2019], La Gazzetta di Parma, 20 luglio 2009
  16. ↑ Calcio dilettanti, ecco le due piacentine impegnate in serie D [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Piacenzasera.it
  17. ↑ Eccellenza - Fiorenzuola, ufficiale l'arrivo di Mantelli[недоступне посилання з травня 2019] Sportpiacenza.it
  18. ↑ Calcio - Incredibile a Carpaneto: via Cornelli, c'è Lucci [Архівовано 2014-09-27 у Wayback Machine.] Sportpiacenza.it
  19. ↑ Favola Carpaneto a Brescello (2-3): è Eccellenza [Архівовано 2015-05-05 у Wayback Machine.] Sportpiacenza.it
  20. ↑ Carpaneto: esonerato Lucci. Arriva Andrea Ciceri [Архівовано 2016-08-20 у Wayback Machine.] Sportpiacenza.it
  21. ↑ UFFICIALE: Pro Piacenza, esonerato Pea. Squadra a Maccoppi tuttomercatoweb.com
  22. ↑ Pro Piacenza - Si dimette Settimio Lucci, responsabile del settore giovanile Sportpiacenza.it

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сеттіміо_Луччі&oldid=38253583