Сержант державної безпеки

спеціальне звання співробітників органів держбезпеки СРСР

Сержант державної безпеки – найнижче спеціальне звання начальницького складу Головне управління державної безпеки (ГУДБ) НКВС і НКДБ СРСР в 1935-1943 роках.

Сержант державної безпеки
Петлиці/Нашивки
Країна СРСР
Вид збройних сил ГУДБ НКВС СРСР
→ НКВС СРСР
→ НКДБ СРСР
Створено 1935
Скасовано 1943
Вище звання молодший лейтенант державної безпеки
Рівноцінні звання ГУПВО НКВС СРСР:
— Лейтенант (1936-1943)
ГУРСМ НКВС СРСР:
— Сержант міліції (1936-1943)
Сухопутні війська:
— Лейтенант (1936-1943)
Флот:
— Лейтенант (1936-1943)

Наступне більш високе звання: молодший лейтенант державної безпеки. Приблизно відповідало військовому званню лейтенанта в сухопутних військах та в військово-морських силах.

Історія використання

ред.

Постановами ЦВК СРСР № 20 і РНК СРСР № 2256 від 7 жовтня 1935 року[1], оголошених Наказом НКВС СРСР № 319 від 10 жовтня 1935 [2] були введені персональні спеціальні звання для начальницького складу ГУДБ НКВС СРСР. Ці спеціальні звання хоч і мали назву подібну до військових, але не відповідали їм. Серед цих спеціальних звань було звання сержант державної безпеки.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 лютого 1943 року, вводили нові спеціальні звання співробітників органів НКВС подібні з загальновійськовими, звання «сержант державної безпеки» було скасовано. Найнижчим офіцерським званням органів держбезпеки стає молодший лейтенант державної безпеки, серед молодшого начальницького складу з’являються звання: старшина, старший сержант, сержант, молодший сержант з додаванням «спеціальної служби».

Знаки розрізнення

ред.

В 1924-1936 роках в органах держбезпеки для позначення посадових розрядів використовувалася система знаків розрізнення посадових рангів подібна до армійської. В цій системі молодший склад позначався певною кількістю трикутників на петлицях, середній склад — квадратів («кубарів»), старший склад — прямокутників («шпал»), вищий склад — ромбів.

В 1936 році в ГУДБ НКВС вводяться персональні спеціальні звання, а також повністю змінюються знаки розрізнення. Спочатку для начскладу ГУДБ НКВС були прийняті тільки нарукавні знаки розрізнення. Для осіб середнього начскладу - червоні усічені трикутники (кількість - відповідно до звання). Дана система виявилася невдалою: нарукавні відзнаки були важкорозрізнювані, що призвело до повернення знаків розрізнення до петлиць. На петлицях начальницького складу з’являються просвіти]], певного кольору. Середній та старший начальницькі склади мали сріблясті просвіти, вищий начальницький склад мав золотисті просвіти. Також на петлицях, в залежності від звання розташовувалася певні кількість сріблястих (старший склад), золотистих (вищий склад) п’ятипроменевих зірочок чи червоних емальованих трикутників (середній склад) . Сержант ДБ мав на петлицях з одним сріблястим просвітом по два трикутники.

З 1937 року в органах державної безпеки були введені знаки розрізнення армійського зразка (аналогічні вже використовувалися у військах НКВС). Сержанти державної безпеки, отримують на петлиці по два емальовані квадрати, як на петлицях загальновійськового лейтенанта РСЧА.

Розмір сторони квадрата 1см (на сорочці (гімнастерці), френчі, на комір нашивались петлиці з крапового (темно-червоного) сукна з кольоровою окантовкою прямокутної форми розміром 12,5х5,5 см. На шинель нашивались петлиці ромбоподібної форми висотою 13см, шириною 12,5 см).

1936-1943.
1936 1937
       

Посилання

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.
  • Военный энциклопедический словарь / Маршал Советского Союза Н. В. Огарков — председатель. — М. : Воениздат, 1984. — С. 572. — 300 000 прим. (рос.)
  • Советский энциклопедический словарь. 3-е изд / А.М. Прохоров — гл. ред. — М. : Сов. энциклопедия, 1985. — С. 1028. — 1 000 000 прим. (рос.)
  • Ганічев П.П. Військові звання—М.: ДТСААФ, 1989. — 164с. —ISBN 5-7030-0073-4 (рос.)