Відкрити головне меню

Метод середньозваженої собівартості — метод бухгалтерського обліку для оцінки товаро-матеріальних цінностей (ТМЦ), за яким собівартість кожної одиниці запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, визначається шляхом діленням загальної вартості таких товарів на їх загальну кількість товару[1]. Метод дозволяє більш рівномірно відображати в обліку собівартість реалізованих товарів або продукції[2].

В Україні застосування цього методу передбачено як один з варіантів для обліку вибуття товаро-матеріальний цінностей[3]. Оцінка може проводитися як за станом на дату проведення операцій, так і за станом на початок звітного періоду. Періодичність визначення середньозваженої собівартості (щомісяця чи на дату операції) зазначається у розпорядчому документі про облікову політику підприємства[1].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Володимир Міняйло (1.12.2008). Оцінка вибуття запасів. Дебет-Кредит № 48. Процитовано 2019-10-11. 
  2. Олексій Кравчук (2014). Середньозважений облік та повернення запасів. Дебет-Кредит №29. Процитовано 2019-10-03. 
  3. Оцінка вибуття запасів. Наказ Мінфін від 20 жовтня 1999 року № 246 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. року за № 751/4044

ПосиланняРедагувати