Сердюков Олександр Сергійович
| Сердюков Олександр Сергійович | |
|---|---|
 Головний сержант | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
14 серпня 2000 Київ, Україна |
| Смерть |
20 березня 2024 (23 роки) Тоненьке, Донецька область, Україна |
| Громадянство |
 Україна |
| Псевдо | «Олекса» |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2022 — 2024 |
| Приналежність |
Україна |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська |
| Рід військ |
 Десантні війська |
| Формування |
 Олександр Сергійович Сердюков (позивний «Олекса»; 14 серпня 2000, Київ — 20 березня 2024, село Тоненьке, Донецька область) — український громадський діяч, учасник Азовського руху, військовий, учасник російсько-української війни. Загинув у стрілецькому бою під час штурму, рятуючи життя побратима в Донецькій області. Штурмова чота "Авангард (АКС)" |
| Війни / битви | |
Життєпис
ред.Народився 14 серпня 2000 року в Солом'янському районі міста Київ.
У 2018 році вступив на філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка на спеціальність "політологія", у 2022 році здобув освітній рівень бакалавр.[1] Мав активну громадянську позицію, учасник багатьох мітингів та протестів, зокрема, "Ні Портнову в КНУ!".[2][3][4]
Націоналіст, правий громадський, учасник культурної спілки "Авангард" (АКС). Учасник Азовського руху. Постійний учасник лекторію "Пломінь" в Козацькому Домі. Займався різними видами спорту, зокрема боксом. Часто ходив у походи Україною, зокрема в Карпатські гори. Цікавився військовою підготовкою, постійно вдосконалював власні навички у складі підрозділу «Авангард».[5]
З перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну долучився до лав Збройних сил України, беручи участь у бойових діях у складі 78-го полку десантно-штурмових військ «Герць» військової частини А7788. Здобув звання головного сержанта роти, посаду організаційного старшини "Авангард (АКС)".[6]
Учасник російсько-української війни. Брав участь в Битві за Київ та Битві за Донбас.
«Загін Олекси потрапив у засідку, зустрів ворожий штурм та пробивався до дружніх сил. За один бій знищено понад 12 окупантів. Друг Олекса був надійним соратником, людиною честі. Він надихав молодших побратимів — бути сміливим, стійким до будь-яких труднощів та був завжди прямим і щирим, як самурай. Його життєве гасло було: „Я завжди роблю те, що маю“»
Загинув 20 березня 2024 року під час виконання бойового завдання в Донецькій області в стрілецькому бою під час штурму біля села Тоненьке у віці 23 років.[7][8]
«Від 20.03.2024 Сашко вважається зниклим безвісти. Його тіло залишилося у посадках нп Тоненьке, але дух його завжди поряд з тими, кому він був дорогий... Під час виконання бойового завдання він отримав поранення, але встав, щоб надати допомогу пораненому суміжнику з іншої бригади, внаслідок чого отримав друге, тяжке, поранення. Це благородний вчинок, який повністю характеризує Сашка за життя...»
На честь Олександра Сердюкова його друзі регулярно проводять кампанії зі збору пожертв на підтримку підрозділу Олекси.[9][10]
Примітки
ред.- ↑ Олександр Сердюков - віртуальний меморіал КНУ.
- ↑ Фейсбук сторінка Олександра Сердюкова.
- ↑ Фейсбук-сторінка Владислава Гребельника.
- ↑ «Ні Портнову в КНУ»: кількасот студентів протестують в університеті Шевченка.
- ↑ Архів з попередніх вишколів "Авангард (АКС)".
- ↑ У стрілецькому бою загинув головний сержант Олександр «Олекса» Сердюков, випускник КНУ.
- ↑ Був надійним соратником та людиною честі: у стрілецькому бою загинув випускник КНУ Олександр “Олекса” Сердюков, – ФОТО.
- ↑ Телеграм-канал "Авангард (АКС)".
- ↑ Студентський парламент філософського факультету КНУ.
- ↑ Студентський парламент Інституту журналістики КНУ.