Сергієнко Сергій Захарович

Сергій Захарович Сергієнко (1914(1914), село Димине, тепер Кропивницький район Кіровоградської області — 19 листопада 1980, місто Кіровоград, тепер місто Кропивницький) — український радянський діяч, секретар Кіровоградського обласного комітету КПУ, голова Кіровоградського обласного комітету народного контролю, голова Кіровоградського міськвиконкому.

Сергієнко Сергій Захарович
Народився	1914 Димине
Помер	19 листопада 1980(1980-11-19) Кіровоград, Українська РСР, СРСР
Національність	українець
Діяльність	державний службовець, політик
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Заклад	Кіровоградський обласний комітет Комуністичної партії України
Партія	КПРС
Нагороди

Біографія

Народився в родині вчителя.

У 1937 році закінчив Харківський державний університет.

З 1937 по 1938 рік працював вчителем середньої школи.

У 1938—1939 роках — служба в Червоній армії.

У 1939—1941 роках — викладач Кіровоградського педагогічного інституту імені Олександра Пушкіна; секретар Кіровоградського обласного комітету ЛКСМУ. З січня 1941 року — директор Кіровоградського обласного інституту вдосконалення вчителів.

У 1941—1946 роках — служба в Червоній армії на командних посадах. Учасник німецько-радянської війни, був поранений.

Член ВКП(б) з 1942 року.

З 1946 року — старший викладач Кіровоградського педагогічного інституту; завідувач Кіровоградського обласного відділу народної освіти.

У березні (затв.) 1953—1954 роках — голова виконавчого комітету Кіровоградської міської ради депутатів трудящих Кіровоградської області.

2 вересня 1954 — 17 січня 1963 року — секретар Кіровоградського обласного комітету КПУ.

17 січня 1963 — 14 грудня 1964 року — секретар Кіровоградського сільського обласного комітету КПУ — голова сільського обласного комітету партійно-державного контролю. Одночасно, 23 січня 1963 — 15 грудня 1964 року — заступник голови виконавчого комітету Кіровоградської сільської обласної Ради депутатів трудящих.

14 грудня 1964 — лютий 1966 року — секретар Кіровоградського обласного комітету КПУ — голова обласного комітету партійно-державного контролю. Одночасно, 15 грудня 1964 — 28 грудня 1965 року — заступник голови виконавчого комітету Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих.

28 грудня 1965 — 1974 року — голова Кіровоградського обласного комітету народного контролю.

З 1974 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Кіровограді. Працював викладачем Кіровоградського технікуму із підготовки керівних кадрів колгоспів і радгоспів.

Нагороди

• чотири ордени Трудового Червоного Прапора
• медалі

Джерела

• газета «Кіровоградська правда» (Кіровоград) — листопад 1980 року.