Максютін Сергій Григорович

(Перенаправлено з Сергій Григорович Максютін)

Сергій Григорович Максютін (7 листопада 1914 року, c. Братське, Миколаївської області - 31 жовтня 1997, с. Созонівка, Кіровоградська область, Україна) - український радянський педагог, один із славетної плеяди директорів шкіл в період «золотих десятиліть педагогічної думки на Кіровоградщині». Заслужений вчитель УРСР.[1]

Максютін Сергій Григорович
Народився 7 листопада 1914(1914-11-07)
Братське, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР
Помер 31 жовтня 1997(1997-10-31) (82 роки)
Кропивницький район, Кіровоградська область, Україна
Національність українець
Місце проживання Созонівка (Кропивницький район), Кіровоградська область, Україна
Діяльність педагог
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений вчитель України

Життєпис ред.

Педагогічну діяльність розпочав ще на початку тридцятих років, у юнацькому віці, коли у неповних 17 років за путівкою райкому став працювати вчителем Кривопушанської семирічної школи Братського району Миколаївської області. [2]Такий був час - рік 1932. На початку 1933 року призначений директором школи. До 1940 року закінчив Кіровоградський педагогічний технікум, а потім інститут. Працював інспектором шкіл Кіровоградського району. Згодом, у 1960 році закінчив Одеський національний університет імені І. І. Мечникова.

Відповідав за евакуацію худоби в східні райони країни. У 1941 році після завершення цього завдання, евакуювавшись в Калмицьку автономну республіку, добровольцем пішов на фронт. 1942 рік - офіцерські курси, командир стрілецької роти. Участь у боях Степового та другого Українського фронтів. Глибокі рейди в тил ворога. Кровопролитні бої за визволення ряду областей Росії та України, зокрема — Белгорода, Липецька, Харкова, Курська, Полтави, Кременчука, Дніпропетровська.

У 1943 році брав участь у форсування Дніпра [3] у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області, визволенні Правобережжя. Отримав тяжке поранення і звільнився в запас. За виконання завдань особливої значимості нагороджений орденами Леніна, Великої Вітчизняної війни І та ІІ ступенів, Трудового Червоного Прапора, знаку Пошани та десятьма медалями.

З інтересу починалася школа радості - справа всього життя Сергія Григоровича - школа, яка стала його мрією і дійсністю, його радістю і тривогою, творчістю і творінням, - школою Максютіна. «Без пошуку, без експерименту - немає руху, немає розвитку школи. Бачити, спостерігати, робити… де ці три речі, там є і жива думка, що загострює розум» - стверджував Сергій Григорович.[4] А йшов до своєї школи син сільського механіка, комсомолець Сергій Максютін не рік і не два, він йшов до неї все життя. А тоді, у 1945-му, як колишній командир розвідроти приймав школу, класи її розміщувались у старому, спорудженому ще в дореволюційні роки приміщенні.

У 1956 році удостоєний звання заслуженого учителя школи УРСР.

Рішенням Президії АПН СРСР від 24 травня 1974 року С. Г. Максютіну присуджено почесний диплом переможця Всесоюзного конкурсу вчительських доповідей. У 1978 році досвід роботи очолюваної ним школи було вивчено Академією педагогічних наук та схвалено колегією Міністерства освіти УРСР.

Суть досвіду: забезпечення оригінального підходу до організації навчально-виховного процесу в школі продовженого дня, раціональне чергування розумової, фізичної праці і відпочинку учнів, турбота про збереження і зміцнення їх здоров'я, забезпечення всебічного розвитку школярів, формування творчої особистості, зміцнення співдружності з підрозділами обласної сільськогосподарської дослідної станції, з батьками і громадськістю.

Після виходу на пенсію Сергій Григорович  продовжував працювати в обласному інституті удосконалення вчителів, керуючи обласною науково-педагогічною лабораторією з актуальних проблем дальшого розвитку і вдосконалення шкіл та груп продовженого (повного) дня. Пам'ятають та вшановують тут Максютіна донині. У музейній кімнаті з історії освіти Кіровоградщини розміщені матеріали про його педагогічну діяльність. З нагоди 100-річчю від дня народження відомого педагога, працівники обласного інституту удосконалення брали участь у ювілейних заходах у Созонівському НВК.[5]

З 16 травня 1980 року обіймав посаду заступника голови обласної Ради Педагогічного товариства УРСР [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.].

С. Г. Максютін пішов з життя 31 жовтня 1997 року, не доживши сім днів  до свого 83-річчя.

Кіровоградською райдержадміністрацією засновано педагогічну премію імені С. Г. Максютіна[6], яка щорічно присуджується на конкурсній основі педагогічним колективам, працівникам відділу освіти, молоді та спорту, інформаційно-ресурсного методичного центру, ветеранам педагогічної праці та педпрацівникам закладів загальної середньої освіти району за значні досягнення у справі навчання і виховання молоді, у розвитку освіти, популяризації оригінальних педагогічних знахідок.

Творчість ред.

Роки, фронтові рани, пережите брали своє, та Сергій Григорович, повний творчої наснаги, планів, їздив по області, охоче бував у найвіддаленіших школах, щедро ділився своїм піввіковим досвідом. Невтомний, невгамовний «генератор ідей», він продовжував робити те, що робив все своє життя: вчив і вчився.

Сергій Григорович — заслужений вчитель України, відмінник народної освіти, ветеран педагогічної праці, учасник Великої Вітчизняної війни, кавалер ордена Леніна та багатьох трудових і бойових нагород.

Автор 18 друкованих праць, майже 140 статей у газетах та журналах. Завдяки його зусиллям у селі виросло приміщення школи з добре обладнаними навчальними кабінетами, майстернями, спортивним майданчиком та іншими допоміжними приміщеннями. У 2005 році, до 100-річчя школи, при ній було відкрито шкільну музейну кімнату, присвячену діяльності С. Г. Максютіна.

Примітки ред.

  1. Грищук М.В., ЗДВР Созонівського НВК: Пам'яті вчителя. Грищук М.В., ЗДВР Созонівського НВК. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  2. Братський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 (ru-RU). Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  3. Битва за Дніпро. До 70-річчя визволення Києва від фашистських загарбників | КПІ ім. Ігоря Сікорського. kpi.ua. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  4. Созонівський навчально-виховний комплекс : Історія школи. Созонівський навчально-виховний комплекс. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 15 січня 2021. 
  5. Chastakov, Arthur. Про відзначення 100-річного ювілею С. Максютіна – КЗ "КОІППО імені Василя Сухомлинського" (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 15 січня 2021. 
  6. №120: Про внесення змін до Положення про щорічну районну педагогічну премію імені С.Г.Максютіна – Кропивницька районна рада (укр.). Процитовано 15 січня 2021. 

Посилання ред.

1.Іванко А. Б. ГОРТАЮЧИ СТОРІНКИ ПАМ'ЯТІ… [Архівовано 24 березня 2022 у Wayback Machine.] 2.[1] [Архівовано 11 січня 2022 у Wayback Machine.]

Джерела та література ред.