Серго-Поливановський археологічний комплекс

Серго-Поливановський археологічний комплекс мокшанського селища, буртаського городища й селища 11-13 сторіч, та курганного могильника. Розташовано в 1,5 км на схід від села Серго-Поліваново Вадінського райо́ну Пензенської області на схилі правого берегу річки Вад. Місцевість Серго-Поливановки розташована у Надмокшанні на крайньому північному заході Пензенської області.

Серго-Поливановський археологічний комплекс відображає процес соціального розшарування суспільства й змішання у 12 сторіччі мордовського й буртаського населення.

Мордовське селище

ред.

Селище відкрите у 1952 році М. Р. Полєсських.

Мокшанське селище відноситься до 11-12 сторіччя. Селище розташоване у заплаві річки Вад. Виявлена характерна ліпна кераміка бурого кольору горшкодібних й банкоподібних форм.

Буртаські пам'ятки

ред.

Буртаські городище, селище та кургано-ґрунтовий могильник відносяться до 12-13 сторіччя.

Городище

ред.

Буртаське городище має місцеву назву Кладова гора (Скарбова гора). Відкрито в 1882 року Г. П. Петерсоном.

Городище розташоване на вершині мису. Городище захищено валом з ровом й використовувалося лише як притулок мешканців селища.

З городищем Кладова гора пов'язано безліч легенд про золоту качку або човен.

Селище

ред.

Селище відкрито у 1952 році М. Р. Полєсських.

Буртаське селище розташоване поруч з попереднім у часі мордовським селищем. Виявлена велика кількість кругового посуду коричнево-жовтого кольору різних форм: від горщика до глечика.

Могильник

ред.

Могильник відкрито у 1952 році М. Р. Полєсських. У 1986-87 роках його досліджував О. Х. Халіков.

Кургано-ґрунтовий могильник розташовувався поруч з городищем. На ньому одних поховано під курганами, інших — ґрунтових ямах. В курганах зустрічаються трупоспалення й поховання жінок в скорченому положенні, а також воїнів зі зброєю.

У ґрунтові поховання, що зроблені за зороастрійським обрядом вторинного поховання, в яму кладалися вже очищені кістки людини.

Інвентар курганів дуже бідний. Серед супроводжуючих речей переважають круговий посуд горшкоподібної форми й залізні предмети побуту — кресала, ножі та рідко бронзові прикраси.

Навколо могил безліч залишків тризни: битого посуду й тваринних кісток.

Джерела

ред.
  • Петерсон Г. П. Исторический очерк Керенского края. П., 1882
  • Полесских М. Р. Отчет об археологических исследованиях в Пензенской области в 1952 году. П., 1953
  • Халиков А. Х. Исследования курганно-грунтовых могильников в Пензенской области //Археологические открытия 1986 года. М., 1988.
  • Белорыбкин Г. Н.. Серго-Поливановский археологический комплекс / Пензенская энциклопедия. М.: Научное издательство «Большая Российская энциклопедия», 2001