Сенекерім Арцруні

Сенекерім-Ованес (*Սենեքերիմ-Հովհաննես, д/н —1026/1027) — останній цар Васпуракана з 1003 до 1021 року.

Сенекерім Арцруні
цар Васпуракана
Початок правління: 1003
Кінець правління: 1021
Попередник: Гурген-Хачик
Наступник:приєднано до Візантії
Дата народження: невідомо
Місце народження:Васпураканське царство
Дата смерті:1026/1027
Дружина:Хушуш Багратуні
Діти:4 сина і 2 доньки
Династія:Арцруніди
Батько:Абусахл-Амазасп
Мати:Гадай

ЖиттєписРедагувати

Походив з династії Арцрунідів. Молодший син Абусахл-Амазасп, царя Васпуракану. У 972 році після смерті батька розділив з братами Гурген-Хачиком і Ашот-Сааком царство Васпуракан. Сенекерім отримав князівство. Брав участь в організації спротиву наступу Іоанну I Цимісхія.

Сенекерім визнавав зверхність брата — царя Ашот-Саака. Водночас намагався захистити кордони свого князівства від Анійського царства. У 1000 році, коли візантійці зайняли грузинське князівство Верхнє Тао, Сенекерім разом з братом Гурген-Хачиком, що став на той час царем, зустрівся з імператором Василем II, який надав Сенекеріму значні дарунки.

У 1003 році після смерті Гурген-Хачика посів трон Васпуракану, відсторонивши своїх небожів. Користуючись союзом з Візантієм, спочатку зміцнив свою владу, сприяв відновленню економіки держави після війн з Раввадідами.

З початку 1010-х років посилилися напади тюркських племен, що завдавали значної шкоди державі. Поступово становище погіршилося. У 1018—1019 роках війська Сенекеріма зазнали значної поразки від тюрок-огузів, які сплюндрували значну частину Васпуракану.

Під тиском тюрок Сенекерім прийняв пропозицію імператора Василя II передати йому царство, що сталося у 1021 року. Тут було створено фему Верхня Мідія. Натомість Сенекерім отримав титул патриція, був призначений стратегом феми Каппадокія, отримав у володіння міста Себастія, Лариса, Абара.

Помер у 1126 або 1127 році.

РодинаРедагувати

Дружина — Хушуш, донька Гагіка I Багратуні, царя Ані

Діти:

  • Давид (пом. 1037)
  • Абусахл (пом. 1080)
  • Атом (пом. 1080)
  • Костандин (пом. 1080)
  • Міріам, дружина Георгія I, царя Грузії
  • донька

ДжерелаРедагувати

  • Rouben Paul Adalian: Historical Dictionary of Armenia The Scarecrow Pres, Lanham, Maryland and Oxford, 2002 ISBN 0-8108-4337-4, S. 22
  • Holmes, Catherine (2005). Basil II and the Governance of Empire (976—1025). Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-927968-5.
  • Gérard Dédéyan (dir.), Histoire du peuple arménien, Toulouse, Éd. Privat, 2007 (1re éd. 1982), 991 p. [détail de l’édition] (ISBN 978-2-7089-6874-5), p. 250—251.