Відкрити головне меню
Будинок Сенату Японії.

Сена́т (яп. 元老院, げんろういん, МФА[genroːiɴ], «Палата старійшин») — головний законодавчий орган Японії у 18751890 роках.

Зміст

Короткі відомостіРедагувати

Сенат Японії було засновано 14 квітня 1875 року разом із Верховним Судом за рішенням Осацького з'їзду. Сенат успадковував обов'язки Лівої палати Великої державної ради. До його основних повноважень входило прийняття нових і правка старих законів колегіальним шляхом. Законопроекти на розгляд Сенату подавав японський уряд, а з 1885 року — Кабінет Міністрів. Ці законопроекти часто приймалися поспіхом або взагалі пост-фактум, після їхнього проголошення законом органами виконавчої влади. Через це роль Сенату як законодавчого інституту була слабкою. Зокрема, із 287 законопроектів, розглянутих сенаторами протягом 18751881 років, 193 були ухвалені пост-фактум[1].

У 18761880 роках Сенат займався розробкою проекту конституції Японії. Він тричі подавав свій проект з правками на розгляд уряду, але керівники держави його відхили[1].

Серед секретарів раннього Сенату було чимало молодих амбітних політиків, які згодом брали участь в антиурядовому Русі за волю та народні права — Ої Кентаро, Накае Тьомін, Нума Морікадзу, Сімада Сабуро та інші. Крім цього серед сенаторів працювала група на чолі з Сасакі Такаюкі, які вимагали посилення прав законодавчого органу і часто конфліктували на цьому ґрунті з представниками уряду[1].

Сенат було розпущено 20 жовтня 1890 року в зв'язку зі відкриттям Парламенту Японії. За весь період своєї діяльності він опрацював 759 законопроектів. Крім цього Сенат займався розглядом громадських прохань і петицій[1].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Сенат Японії // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати