Семюел (Сем) Лойд (англ. Samuel Loyd; 31 січня 1841(18410131), Філадельфія — 10 квітня 1911, Нью-Йорк) — американський шахіст, шаховий композитор і автор головоломок.

Семюел Лойд
Samuel Loyd
Народився31 січня 1841(1841-01-31)
Філадельфія, США
Помер10 квітня 1911(1911-04-10) (70 років)
Нью-Йорк, США
ГромадянствоСША
Діяльністьвинахідник, шаховий композитор, математик, шахіст
Знання мованглійська[1]
Сайтsamloyd.com

Лойду помилково приписують авторство гри «15».

Біографія

ред.

Лойд народився в родині агента з продажу нерухомості. Коли Сему було три роки, сім'я переїхала в Нью-Йорк. Лойд швидко навчився грати в шахи і вже з чотирнадцяти років почав складати і публікувати в газетах шахові задачі[2]. У шістнадцять років Лойд став редактором відділу задач у щомісячному журналі The Chess Monthly, одним з редакторів якого був великий шахіст Пол Морфі[2]. Після школи він зрозумів, що складання задач і головоломок може стати основним джерелом існування[3]. В 1871 році Лойд придумав головоломку з картону, яку продав легендарному американському антрепренеру Барнуму за десять тисяч доларів[4]. Надалі його головоломки користувалися величезним успіхом. У 1878 році Лойд випустив книгу Шахова стратегія, до якої увійшло 500 його завдань. У 1907—1910 роках Лойд видавав журнал Our Puzzle Magazine, в якому публікував свої завдання.

Лойд був великим ентузіастом танграму і опублікував книгу, повністю присвячену цій грі: Sam Loyd's Book of Tangram Puzzles[5]. Лойд також стверджував, що є винахідником гри «П'ятнашки», однак зараз автором п'ятнашок вважається Ной Чепмен[6].

Книгу Енциклопедія головоломок[7] було опубліковано у 1914 році, вже після смерті Лойда, його сином Уолтером, який змінив ім'я на Сем.

Відомі задачі

ред.

«Карл XII у Бендерах»

ред.
С. Лойд, 1859
abcdefgh
88
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh

В задачі обігрується історичний анекдот про випадок, який нібито мав місце в 1713 році. Оточений турками в таборі під Бендерами шведський король Карл XII[2], який грав білими, оголосив, що ставить мат за три ходи таким чином:

1.Л: g3
З загрозою 2.Лh3+ і 3.g4#
1…С: g3 2.Кf3 і 3.g4#

В цей момент турецька куля збиває білого коня. Тепер Карл сказав, що ставить мат за чотири ходи:

1.hg Сe3 2.Лg4 Сg5
(також можливо було, наприклад, 1…Сb6 і 2…Сd8)
3.Лh4+ С: h4 4.g4#

Але тут ще одна турецька куля збила пішака h2. Карл рештою фігур оголосив мат за п'ять ходів:

1.Лb7 Се3 2. Лb1 Cg5 3. Лh1+ Ch4 4. Лh2!! gh (єдиний можливий хід) 5. g4#
або 1…Cg1 2.Лb1 Ch2 3.Ле1 Kph4 4. Kpg6 і 5. Ле4#.

«Ексельсіор»

ред.
Журнал London Era, 1861
abcdefgh
88
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Мат за п'ять ходів.

Задачу названо на честь вірша Лонгфелло «Excelsior!». Слово «Ексельсіор» (лат. excelsior - порівняльний ступінь від excelsus «високий») в даному випадку означає «все вище і вище». За легендою, один знайомий Лойда був відомий тим, що завжди визначав, яка фігура поставить мат в головному варіанті рішення. Лойд склав цю задачу і запропонував йому вказати пішака або фігуру, яка точно не буде матувати. Друг показав на пішака на b2, який насправді і ставить мат. У композиції тема марш-кидка пішака з тих пір стала самостійною[8].

Розв'язок:

1.b4!
З загрозою 2.Лf5 і 3.Лf1# або 2.Лd5 і 3.Лd1# (на 2…Лc5 3.bc і мат наступним ходом). 1.Лf5 зразу неможливо через відповідь 1…Лc5 зі зв'язкою білої тури.
Один з побічних варіантів: 1…Л: c2 2.К: c2! a2 3.Лd5 (або Лf5) a1Ф 4.К: a1 і 5.Лd1# (або Лf1#).
1…Лc5+ 2.bc!
З загрозою 3.Лb1#.
2…a2 3.c6!
Знову з загрозами 4.Лf5 і 5.Лf1# або 4.Лd5 і 5.Лd1#.
3…Сc7
Єдиний захист від 4.Лf5 і 4.Лd5 одночасно. На 4.Лd5 слідує С: g3 5.Лd1+ Сe1, а на 4.Лf5 чорні відповідають 4…Сf4.
4.cb і на будь-яку відповідь мат 5.baФ або 5.baC.

«Погоня кохання»

ред.
Leipziger Illustrierte Zeitung, 1869
abcdefgh
88
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Мат за 3 ходи.

Одна з найвідоміших відомих задач у світі, яка викликала величезну кількість наслідувань[9]. Свій девіз «Погоня кохання» (англ. The Love Chase) вона отримала за ілюстрацію наполегливої і успішної погоні білої королеви за чорним офіцером (англ. єпископом).

Розв'язок:

1.Фf1!
З загрозою 2.Фb1
1…Cb2 (h6, h5) 2.Фb1 (загроза 3.Ф: h7#), 2…g6 3.Ф: С#,
1…Cc3 (Сd4) 2.Фd3 g6 3.Ф: С#,
1…Ce5 (Сf6) 2.Фf5 g6 3.Ф: С#,
1…g3 2.Kg6+ hg 3.Фh3#

Див. також

ред.

Джерела

ред.
  • Шахматы: Энциклопедический словарь / Гл. ред. А. Е. Карпов. — М. : Сов. энциклопедия, 1990. — С. 220. — ISBN 5-85 270-005-3. (рос.)

Примітки

ред.
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Гарднер М. Сэм Лойд: величайший американский головоломщик. // Гексафлексагоны и Другие Математические Развлечения = Hexaflexagons and Other Mathematical Diversions. — Москва : Мир, 1971. — 511 с. Архівовано з джерела 10 вересня 2012
  3. Біографія Лойда на сайті Сент-Ендрюського університету. Архів оригіналу за 7 вересня 2010. Процитовано 4 лютого 2016.
  4. Хронологія життя Лойда. Архів оригіналу за 7 жовтня 2011. Процитовано 4 лютого 2016.
  5. Sam Loyd's Book of Tangram Puzzles.— ISBN 0-486-22011-7
  6. Слокум Д., Сонневелд Д. The 15 Puzzle.— ISBN 1-890980-15-3
  7. Sam Loyd's Cyclopedia of 5000 Puzzles, Tricks and Conundrums with Answers.— New York: The Lamb Publishing Co./Morningside Press, 1914.— ISBN 0-923891-78-1.
  8. Шашин Б. С. Пешки — душа шахмат.— М.: Физкультура и спорт, 1982.— 72 с.— гл. 8
  9. Владимиров Я. Г. 1000 шахматных задач.—М.: АСТ/Астрель, 2007.— с. 374—375.— ISBN 978-5-17-008347-3, ISBN 978-5-271-11436-6

Посилання

ред.