Вікіпедія

Сем Кокс (футболіст, 1990)

Семюел Пітер Кокс (англ. Samuel Peter Cox, нар. 10 жовтня 1990, Еджвейр, Лондон, Велика Британія) — гаянський футболіст, півзахисник. Виступав, зокрема, за клуби «Гістон» та «Гемптон енд Річмонд Боро», а також національну збірну Гаяни. Також працює тренером у молодіжній академії «Тоттенгем Готспур».

Ф
Сем Кокс
Сем Кокс
Сем Кокс
Сем Кокс у футболці
збірної Гаяни на
Золотому кубку КОНКАКАФ 2019
Особисті дані
Повне ім'я Семюел Пітер Кокс
Народження 10 жовтня 1990(1990-10-10) (33 роки)
  Еджвейр, Лондон, Велика Британія
Зріст 165 см
Вага 64 кг
Громадянство  Велика Британія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб вільний агент
Номер 4
Юнацькі клуби
2007—2009 Англія «Тоттенгем Готспур»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2009—2010 Англія «Тоттенгем Готспур» 0 (0)
2009 →  Англія «Челтнем Таун» 1 (0)
2009 →  Англія «Гістон» 2 (0)
2010 →  Англія «Торкі Юнайтед» 3 (0)
2010–2012 Англія «Барнет» 10 (0)
2011–2012 →  Англія «Борегем Вуд» 24 (2)
2012–2013 Англія «Гейс енд Їдінг Юнайтед» 41 (3)
2013–2016 Англія «Борегем Вуд» 102 (1)
2016–2019 Англія «Вілдстоун» 64 (0)
2018–2019 →  Англія «Гемптон енд Річмонд» 32 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2015– Гаяна Гаяна 23 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 18 лютого 2020.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 18 лютого 2020.

Клубна кар'єра ред.

Народився 10 жовтня 1990 року в місті Лондон. У 9-річному віці побував на перегляді в дитячих академіях «Вотфорда» та «Арсеналу»[1]. У 15-річному віці потрапив до молодіжної академії «Тоттенгем Готспур»[1]. У сезоні 2007/08 років приєднався до молодіжної команди клубу на постійній основі. У сезоні 2008/09 років за команду U-18 зіграв 24 матчі у стартовому складі та двічі виходив з лави для запасних. У липні 2009 року підписав перший професіональний контракт

1 вересня 2009 року головний тренер клубу «Челтнем Таун» з Другої ліги Мартін Аллен ініціював 1-місячну оренду Сема. Дебютував за нову команду 10 жовтня в програному (0:4) виїзному поєдинку проти «Аккрінгтон Стенлі»[2]. Проте закріпитися в складі «Челтнема» не зміг, тому 12 жовтня повернувся до «Тоттенгема». 13 листопада відправився в 1-місячну оренду до представника Національної ліги Південь «Гістон». Наступного дня дебютував за команду в програному (1:2) поєдинку проти «Рашден енд Даймондс». Кокс вийшов на поле в стартовому складі, а на 67-й хвилині його замінили.

У січні 2010 року відправився в оренду до завершення сезону у клуб «Торкі Юнайтед»[3]. По завершенні сезону «Тотенгем» надав Сему статус вільного агента. У червні 2010 року уклав контракт з клубом «Барнет». Зіграв за команду 10 матчів у Другій лізі, а в жовтні 2011 року відправився в оренду до «Борегем Вуд» з Національної ліги Південь[4]. Отримав звання «гравець сезону» та допоміг команді продемонструвати найкращий в історії результат[5]. У травні 2012 року, по завершенні контракту, залишив «Барнет»[6].

5 липня 2012 року опідписав 1-річний контракт з «Гейс енд Їдінг Юнайтед». Одразу ж після переходу Сема оголосили капітаном команди на сезон 2012/13 років, а по завершенні сезону отримав нагороду «Гравець року за версією вболівальників»[7].

Влітку 2013 року побував на перегляді в шотландських клубах «Грінок Мортон» та «Гамільтон Академікал», але у серпні 2013 року знову, перейшов до «Борегем Вуд». У 2015 році був капітаном команди, якій допоміг завоювати путівку до Національної ліги, того ж року отримав приз «Найкращий гравець сезону»[5][8].

2 серпня 2016 року підписав контракт з «Вілдстоуном». У травні 2017 року отримав нагороду «Найкращий гравець клубу за версією вболівальників» та «Найкращий гравець року Молодих каменярів»[9]. Станом на квітень 2019 року поєднував виступи за «Вілдстоун» та роботу тренера в молодіжній академії «Тотенгема»[1].

До складу клубу «Гемптон енд Річмонд Боро» приєднався 2018 року. Станом на 18 лютого 2020 року відіграв за команду 32 матчі в національному чемпіонаті.

Кар'єра в збірній ред.

Народився та виріс в Англії, проте має гаянське коріння. У травні 2015 року отримав виклик до національної збірної Гаяни[10]. У травні 2019 року був капітаном збірної, яка вперше у власній історії кваліфікувалася до участі в Золотому кубку КОНКАКАФ 2019 року[1][11].

Стиль гри ред.

Виступавє на позиціях опорного півзахисника вбо правого захисника[12]. Відомий своїм умінням стелитися в підкат проти свого суперника з особливим заповзяттям.

Кар'єра тренера ред.

Сем має тренерську ліцензію категорії А УЄФА та працює тренером у молодіжній академії «Тотенгема», де розпочинав свою футбольну кар'єру[13]. У листопаді 2018 року він отримав нагороду Уго Егхіогу «Той, хто спопстерігає» у «Чорному футбольному списку»[14][15].

Особисте життя ред.

Кокс чотири рази поспіль ставав чемпіоном общини Брент Кросс з легкоатлетичного кросу (2003—2006), а також чемпіоном у бігу на 800 метрів протягом 3 років поспіль (2003—2005).

Статистика виступів ред.

Клубна ред.

Станом на match played 9 December 2017
Матчі та голи по клубах, сезонах та змаганнях
Клуб Сезон Ліга Кубок ФА Кубок ліги Інші Загалом
Дивізіон Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
«Челтнем Таун» (оренда) 2009–10[16] Друга ліга 1 0 0 0 0 0 0 0 1 0
«Гістон» (оренда) 2009–10[16] Національна Конференція 2 0 0 0 — 0 0 2 0
«Торкі Юнайтед» (оренда) 2009–10[16] Друга ліга 3 0 0 0 0 0 0 0 3 0
«Барнет» 2010–11[17] Друга ліга 10 0 0 0 1 0 1[a] 0 12 0
«Борегем Вуд» (оренда) 2011–12[18] Південна Конференція 24 2 0 0 — 1[b] 0 25 2
«Гейс енд Їдінг Юнайтед» 2012–13[18] Південна Конференція 41 3 3 0 — 5[c] 0 49 3
«Борегем Вуд» 2013–14[18] Південна Конференція 37 0 6 1 — 2[d] 0 45 1
2014–15[18] 39 1 4 0 — 7[e] 0 50 1
2015–16[18] Національна ліга 22 0 2 0 — 0 0 24 0
Усього за «Борегем Вуд» 98 1 12 1 0 0 9 0 119 2
«Вілдстоун» 2016–17[18] Національна ліга Південь 32 0 3 0 — 8[f] 0 43 0
2017–18 12 0 0 0 — 0 0 12 0
Усього за «Вілдстоун» 44 0 3 0 0 0 8 0 55 0
Загалом у кар'єрі 223 6 18 1 1 0 24 0 266 7
  1. ↑ Матчі в Трофеї ФЛ
  2. ↑ Матчі в Трофеї ФА
  3. ↑ Два матчі в Трофеї ФА та три поєдиник в Головному кубку Міддлесекса
  4. ↑ Один матч у Трофеї ФА та один матч у Головному кубку Гертфордширу
  5. ↑ Один матч у Трофеї ФА, три поєдинки в Головному кубку Гертфордширу та три матчі у плей-оф Південної Конференції
  6. ↑ Два матчі в Головному благодійному кубку Міддлесекса, 5 матчів у Трофеї ФА та один матч у Головному кубку Міддлесекса

За збірну ред.

Станом на 23 березня 2019
Національна збірна Рік Матчі Голм
Гаяна 2015 1 0
2016 6 0
2017 3 0
2018 2 0
2019 1 0
Загалом 13 0

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г SAM COX ON TAKING GUYANA TO THE CONCACAF GOLD CUP. MUNDIAL MAGAZINE. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 20 лютого 2020.
  2. ↑ Accrington Stanley 4 – 0 Cheltenham. British Broadcasting Corporation. BBC Sport. 10 October 2009. Процитовано 10 October 2009.
  3. ↑ Torquay snap up defender Sam Cox on loan from Tottenham. BBC Sport. 19 січня 2010. Процитовано 19 січня 2010.
  4. ↑ admin (21 жовтня 2011). SAM COX JOINS ‘WOOD’ ON LOAN FROM BARNET. Boreham Wood Football Club (англ.). Процитовано 10 квітня 2019.
  5. ↑ а б charlie7russell (30 грудня 2015). EXCLUSIVE INTERVIEW: FORMER SPURS PLAYER SAM COX SPEAKS ABOUT HIS CAREER AND SUCCESS. ElWriteBack (англ.). Процитовано 10 квітня 2019.
  6. ↑ McLeod, Brill lead Bees exodus. Sky Sports. 22 травня 2012. Процитовано 22 травня 2012.
  7. ↑ Hayes & Yeading United Football Club - Individual Honours. www.hyufc.com. Процитовано 10 квітня 2019.
  8. ↑ Cox, Samuel Peter (26 квітня 2015). Chuffed to have picked up the 100+ appearance award along with The Chairman Player Of The Season Award pic.twitter.com/l1VTNmWRqx. @TheSamCox (англ.). Процитовано 10 квітня 2019.
  9. ↑ Cox, Samuel Peter (7 травня 2017). Yesterday was a great evening ... Thanks again everyone at @wealdstonefc players, staff & fans. Proud pic.twitter.com/y9fQodLC14. @TheSamCox (англ.). Процитовано 10 квітня 2019.
  10. ↑ Golden Jaguars open camp for world Cup qualifiers. Guyana Chronicle. 25 травня 2015.
  11. ↑ Gold Cup: Guyana captain Sam Cox on 'life-changing' journey with Golden Jaguars. BBC Sport. 18 червня 2019.
  12. ↑ Meet the Stones’ new boys: Sam Cox (PDF). Stones. WFC History. 1 жовтня 2016. Процитовано 10 квітня 2019.
  13. ↑ Cox, Samuel Peter (27 травня 2018). Delighted to have passed my UEFA A License! It’s been a years graft balancing the playing, coaching and learning but I’m grateful to say that it’s all been worth it! ... Now the youngest South American FA-A License holder ever! The learning never stops! pic.twitter.com/QT2ZO1dYil. @TheSamCox (англ.). Процитовано 10 квітня 2019.
  14. ↑ Award named after ‘outstanding role model’ Ehiogu. Evening Standard (англ.). 8 листопада 2017. Процитовано 10 квітня 2019.
  15. ↑ Cox, Samuel Peter (8 листопада 2018). Honoured to have won the Ugo Ehiogu "Ones To Watch" Award at this years Football Blacklist Celebration. The graft doesn’t stop and I’ll continue to get better, learning everyday and having a positive influence, trying to inspire the next generation of young footballers pic.twitter.com/Wv3f7qjHmU. @TheSamCox (англ.). Процитовано 10 квітня 2019.
  16. ↑ а б в Матчі, які зіграв Сем Кокс у сезоні 2009/2010. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано 13 грудня 2017.
  17. ↑ Матчі, які зіграв Сем Кокс у сезоні 2010/2011. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано 13 грудня 2017.
  18. ↑ а б в г д е Sam Cox. Aylesbury United F.C. Процитовано 13 грудня 2017.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сем_Кокс_(футболіст,_1990)&oldid=38245762