Семен Половець
Семен Половець (поч. 17 ст. — після 1657/бл. 1664) — військовий діяч і дипломат, один з активних учасників Національно-визвольної війни українського народу 1648—1658. Полковник Білоцерківський. Тесть гетьмана Івана Мазепи. Представник відомого козацького роду на Білоцерківщині.
Семен Половець | |
---|---|
Народився | не пізніше 1612 |
Помер | не раніше 1672 |
Діяльність | військовослужбовець |
Рід | Половці[d] |
Родичі | Самійло Фридрикевич, Іван Мазепа, Стефан-Адам Мазепа і Марія Магдалина Мазепа |
Діти | Ганна Старша Половець і Ганна Половець |
За одними даними, помер після 1657 року,[1] за іншими — близько 1664-го.[2] Діти:
- Андрій[2]
- Ганна (1642, Біла Церква або Корсунь —1702) — дружина (з кінця 1650-х) Самійла Фридрикевича (пом. бл. 1665,[3] польський шляхтич, що перейшов на бік козаків, став білоцерківським полковником, генеральним осавулом), після смерті першого чоловіка — гетьмана Івана Мазепи.[4]
Примітки
ред.- ↑ Мицик Ю. А. Половець Семен [Архівовано 2016-10-11 у Wayback Machine.]… — С. .
- ↑ а б Majewski W. Połowiec (Połowec, Połowcew) Semen (zm. ok. r. 1664)… — S. 354.
- ↑ Іван Мазепа до гетьманства.
- ↑ Шлюб та кохання Івана Мазепи
Джерела
ред.- Мицик Ю. А. Половець Семен // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 350. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- Majewski W. Połowiec (Połowec, Połowcew) Semen (zm. ok. r. 1664) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — Tom XXVII/…. — Zeszyt 11…. — S. 354. (пол.)
Література
ред.- В. І. Головченко. Половець Семен // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
Посилання
ред.- Половець Семен // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.121-122