Семенюк Микола Іванович

Мико́ла Іва́нович Семеню́к (1973—2019) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].

Микола Семенюк
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержант
Семенюк Микола Іванович.jpg
Загальна інформація
Народження 28 листопада 1973(1973-11-28)
Леляки
Смерть 14 січня 2019(2019-01-14) (45 років)
Гладосове
Псевдо «Саїд»
Військова служба
Роки служби 2014-2019
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
72 ОМБр.svg
 72 ОМБр
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

ЖиттєписРедагувати

Народився 1973 року в селі Леляки (Жмеринський район, Вінницька область). Закінчив Жмеринське ВПУ, здобув фах столяра. Працював на різних роботах, останнім часом — на Браїлівському цегельному заводі. Полюбляв риболовлю. Від 2005 року мешкав у смт Браїлів.

На війні з 2014 року; молодший сержант, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 7-ї «шаленої» механізованої роти, 3-й механізований батальйон 72-ї бригади. 30 березня 2016 року підписав контракт.

Брав участь у боях біля Старогнатівки, у промзоні Авдіївки, на Світлодарській дузі. 2 березня 2017-го під час обстрілу під Авдіївкою витягнув двох побратимів з БМП, яка загорілася. Брав участь у взятті позицій «Орел» під Авдіївкою.

14 січня 2019 року в післяобідню пору загинув від несумісних з життям вогнепальних поранень поблизу селища Гладосове (Бахмутський район) під час обстрілу з великокаліберного кулемету із боку окупованої частини смт Зайцеве.

18 січня 2019-го відбулося прощання в Браїлові та Жмеринці. Похований на Леляцькому кладовищі Жмеринки під вигуки «Герої не вмирають!» та сальви з автоматів[2].

Без Миколи лишились батьки, брат, дружина та двоє синів — 2004 і 2006 р.н.

Нагороди та вшануванняРедагувати

  • Указом Президента України № 897/2019 від 11 грудня 2019 року за «особисті заслуги у зміцненні обороноздатності Української держави, мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку» нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно)[3].

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати