Селіваров Андрій Борисович
Селіва́ров Андрі́й Бори́сович (нар. 25 травня 1972, с. Красноярське, Донецька область) — український політик, член Партії регіонів; ВР України, член фракції Партії регіонів (з 11.2007), член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (з 12.2007).
| Андрій Борисович Селіваров | |
|---|---|
 | |
| Народився |
25 травня 1972 (51 рік) с. Красноярське, Добропільський район, Донецька область |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | політик |
| Посада | народний депутат України[1], народний депутат України[2] і народний депутат України[3] |
| Партія | Партія регіонів |
| Нагороди |
 |
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 7-го скликання | |||
| Партія регіонів | 12 грудня 2012 | — | |
Життєпис ред.
Народився 25 травня 1972 (с. Красноярське, Добропільський район, Донец. обл.); сини Дмитро (1989) , Ігор (1998) и Александр (2009)
Освіта ред.
Донецький національний університет (2003-05), бакалавр з міжнародної економіки, «Економіка і підприємництво».
З 1999 — начальник вугільного відділу, ТОВ «Тайфун». З 2001 — заст. директора з постачання, філія «Кіровська» ТОВ «Едал». 2002-05 — заст. директора, ТОВ «АРС-Холдинг». З 2003 — приватний підприємець. Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942—1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.[1]
Депутатська діяльність ред.
Народний депутат України 6-го скликання з 11.2007 від Партії регіонів, № 127 в списку. На час виборів: нар. деп. України, член ПР.
10 серпня 2012 року у другому читанні проголосував за Закон України «Про засади державної мовної політики», який суперечить Конституції України, не має фінансово-економічного обґрунтування і спрямований на знищення української мови[4][5]. Закон було прийнято із порушеннями регламенту[6][7].
Народний депутат України 5-го скликання 04.2006-11.07 від Партії регіонів, № 83 в списку. На час виборів: приватний підприємець, член ПР. член Комітету з питань свободи слова та інформації (з 07.2006). Голова підкомітету з питань газової промисловості Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (з 09.2006), член фракції Партії регіонів (з 05.2006).
Нагороди ред.
- Орден «За заслуги» III ст. (30 листопада 2012) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю[8]
Примітки ред.
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
- ↑ 67 інституцій громадянського суспільства аргументовано закликали депутатів не голосувати за прийняття законопроєкту «Про засади державної мовної політики» — Сайт «Майдан»
- ↑ Висновок Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності 23.05.2012[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Більшість зі штовханиною просунула мовний закон Колесніченка — 1+1. ТСН
- ↑ ЗАКОН ПРО МОВИ УХВАЛИЛИ — Українська Правда
- ↑ Указ Президента України № 670/2012 від 30 листопада 2012 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року». Архів оригіналу за 26 січня 2014. Процитовано 1 грудня 2012.
Посилання ред.
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|