Відкрити головне меню

Світова реферативна база ґрунтових ресурсів

Основні ґрунтові групи Європи у системі WRB

Світова реферативна база ґрунтових ресурсів[1][2] (англ. World Reference Base for Soil Resources, WRB) — міжнародний стандарт таксономічної класифікації ґрунтів, схвалений Міжнародним товариством ґрунтознавців (IUSS) для ґрунтової кореляції та інтернаціонального співробітництва.

WRB є результатом багаторічної співпраці великої групи авторів, співробітництва і логістичної підтримки Міжнародного ґрунтового реферативного й інформаційного центру (ISRIC — World Soil Information), Організації ООН з питань продовольства та сільського господарства.

WRB запозичує сучасні концепцій класифікації ґрунтів, у тому числі Soil Taxonomy, легенду для ґрунтової карти світу 1988 року[3], французькі[4] та російські поняття, базуючись головним чином на ґрунтовій морфології, що відображає процес ґрунтоутворення.

WRB є конструкцією, що дозволяє пристосувати будь-яку національну класифікацію. Вона містить два ряди категорій:

  • Реферативну базу з 32 реферативних ґрунтових груп (РГГ), в якій ґрунти диференційовані в основному відповідно до основного процесу ґрунтоутворення, що сформував характерні риси ґрунтів (крім випадків, коли головне значення мають специфічні ґрунтоутворюючі породи)
  • Систему класифікації WRB, що базується на додаванні до РГГ суфіксних і префіксних кваліфікаторів для характеристики і класифікації індивідуальних профілів.

Реферативні ґрунтові групи WRBРедагувати

1. Органогенні ґрунти із заданими параметрами вмісту і залягання органічного матеріалу Гістосолі (HS) Histosols
2. Ґрунти, властивості яких сформувались під впливом людської діяльності
Ґрунти з ознаками тривалого та інтенсивного сільськогосподарського використання: Антросолі (AT) Anthrosols
Ґрунти, що вміщують багато включень: Техносолі (TC) Technosols
3. Ґрунти з коротким горизонтом дрібнозему через вічну мерзлоту або кам'янистість
Мерзлотні мінеральні ґрунти: Кріосолі (CR) Cryosols
Слаборозвинені на щільних чи сильно карбонатних породах: Лептосолі (LP) Leptosols
4. Ґрунти, властивості яких сформувалися під впливом вод
Ґрунти, утворені на глинах, що набухають: Вертисолі (VR) Vertisols
Заплави, припливні болота: Флювісолі (FL) Fluvisols
Лужні ґрунти з високим вмістом вбирного натрію: Солонці (SN) Solonetz
Ґрунти з високим вмістом розчинних солей: Солончаки (SC) Solonchaks
Ґрунти з глейовим горизонтом: Глейсолі (GL) Gleysols
5. Ґрунти, ознаки яких визначені особливостями мінеральної частини (хімією Fe/Al)
Ґрунти на вулканічних відкладах з високим вмістом вулканічного скла і аморфного колоїдного матеріалу : Андосолі (AN) Andosols
Кислі ґрунти із елювіально-ілювіальною диференціацією Аl і/або Fe: Підзоли (PZ) Podzols
Ґрунти з акумуляцією Fe в гігроморфних умовах: Плінтосолі (PT) Plinthosols
Глибокі червоні тропічні ґрунти з високим вмістом глини, сильно структуровані: Нітісолі (NT) Nitisols
Сильно вивітрені з домінуванням каолініту і півтораоксидів: Феральсолі (FR) Ferralsols
6. Ґрунти із застійною водою
Розшаровані ґрунти із знебарвленим верхнім і щільним мало водопроникним нижнім горизонтам: Планосолі (PL) Planosols
Диференційовані або плямисті ґрунти через відновні процеси без типового глею (псевдоглеї) (: Стагносолі (ST) Stagnosols
7. Ґрунти з акумуляцією органічної речовини (molik горизонт) і насичені основами
Типовий molik: Чорноземи (CH) Chernozems
Перехід до сухого клімату (горизонти акумуляції гумусу і карбонатів): Каштанові ґрунти (KS) Kastanozems
Перехід до вологого клімату (без карбонатної акумуляції): Феоземи (PH) Phaeozems
8. Накопичення менш розчинних солей або нетоксичних речовин
Гіпсу: Гіпсісолі (GY) Gypsisols
Кремнезему: Дурісолі (DU) Durisols
Карбонату кальцію: Кальцісолі (CL) Calcisols
9. Ґрунти із текстурною диференціацією за рахунок розподілу глини
З відбіленим підповерхневим і глинистим ілювіальним горизонтом: Альбелювісолі (AB) Albeluvisols
Ненасичені основами, погано дреновані із щільним горизонтом з високо активною глиною: Алісолі (AL) Alisols
Ненасичені основами, збагачені алюмінієм в вологому тропічному кліматі з низько активною глиною: Акрісолі (AC) Acrisols
Насичені основами, диференційовані за вмістом високо активної глини в гумідному помірному кліматі: Лювісолі (LV) Luvisols
Насичені основами, диференційовані за вмістом низько активної глини в тропіках: Ліксісолі (LX) Lixisols
10. Молоді ґрунти із слаборозвинутим профілем
Переважно кислі на гірських схилах з темним верхнім горизонтом: Умбрісолі (UM) Umbrisols
Піщані ґрунти: Ареносолі (AR) Arenosols
Помірно розвинуті ґрунти: Камбісолі (CM) Cambisols
Ґрунти слаборозвинуті: Регосолі (RG) Regosols

ПриміткиРедагувати

  1. Польчина С. М. Основні типи ґрунтів у системі WRB. Навчальний посібник. — Частина 2. — Чернівці : Рута, 2007. — 132 с.
  2. Іванюк Галина Кореляція номенклатури ґрунтів Львівської області та WRB // Вісник Львівського університету. Серія географічна. 2013. Випуск 41. - С. 153–160. ISSN 2078-6441.
  3. (англ.) FAO/UNESCO Soil Map of the World. — ISRIC, Wageningen, 1997. ISBN 90-6672-057-3.
  4. (фр.) Référentiel Pédologique. — Éditions Quæ, 2009. ISBN 978-2-7592-0186-0.

ЛітератураРедагувати

  • IUSS Working Group WRB: World Reference Base for Soil Resources 2014, Update 2015. World Soil Resources Reports 106, FAO, Rome 2015. ISBN 978-92-5-108369-7. (PDF 2,3 MB).