Священний Синод Української Православної Церкви Київського Патріархату

Священний Синод Української Православної Церкви Київського Патріархату — орган управління Українською Православною Церквою Київського Патріархату в період між Помісними та Архиєрейськими Соборами. Священний Синод підзвітний Архиєрейському Собору і через Патріарха Київського і всієї Руси-України представляє йому звіт за міжсоборний період. Священний Синод очолює Патріарх Київський і всієї Руси-України (Місцеблюститель). Діяв до 15 грудня 2018 року, коли була утворена Православна церква України.

Зміст

Склад священного СинодуРедагувати

Патріарх Київський і всієї Руси-України;
сім постійних членів;
три тимчасові члени — єпархіальні архиєреї;

Постійними членами Священного Синоду за посадою є Патріарший намісник митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський, митрополит Львівський і Сокальський, архиєрей — секретар Священного Синоду; постійними членами Священного Синоду за обранням є єпархіальні архиєреї: один від Західного регіону України, один від Центрального регіону України, один від Східного регіону України і один від закордонних єпархій. На засіданнях Священного Синоду його члени знаходяться в наступному порядку: першим постійним членом Священного Синоду є Патріарший намісник митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський, другим є митрополит Львівський і Сокальський, далі йдуть постійні члени Священного Синоду за старшинством сану і хіротонії, далі йдуть тимчасові члени Священного Синоду за старшинством сану і хіротонії^[1].

Обрання членів священного синодуРедагувати

Постійні члени обираються Архиєрейським Собором. У разі необхідності може бути заміна постійного члена Синоду. Тимчасові члени викликаються на наступний рік Святійшим Патріархом і Священним Синодом із трьох регіонів України — Центрального, Західного і Східного за чергою. Священний Синод має одну сесію на рік. Кворум Синоду складають дві третини його членів.

Правила проведенняРедагувати

Як правило, засідання Священного Синоду є закритими. Під час засідань без дозволу Головуючого забороняється користування будь-якими засобами електронного запису і зв'язку. Питання для розгляду Священним Синодом представляє Святійший Патріарх з власної ініціативи або на прохання іншого архиєрея. Питання, які потребують попереднього вивчення, Голова Синоду своєчасно направляє членам Синоду. Коли на Синоді розглядається скарга на єпархіального архиєрея, в тому числі на члена Синоду, зацікавлена особа повинна давати пояснення, а при вирішенні справи залишати залу засідання. Секретар Синоду обирається Священним Синодом. У його обов'язки входить підготовка матеріалів для засідання Синоду і складання журналів засідань. Всі документи Синоду підписуються Святійшим Патріархом і членами Синоду і скріплюються печаткою Синоду. Постанови Священного Синоду приймаються за загальною згодою всіх учасників засідань, або більшістю голосів. При рівності голосів, голос Святійшого Патріарха є вирішальним. Ніхто з присутніх на засіданнях членів Священного Синоду не може ухилитися від участі у голосуванні. Член Синоду у випадку незгоди з прийнятим рішенням може протягом трьох днів подати у письмовій формі обґрунтовану окрему думку. Окремі думки прикладаються до справи, але не припиняють рішення Священного Синоду. У тих випадках, коли Патріарх Київський і всієї Руси-України визнає, що прийняте рішення не буде на благо Церкви, він заявляє протест. Протест повинен бути зробленим на тому ж засіданні, а потім у семиденний термін у письмовій формі поданий до Синоду. Після семи днів справа знову розглядається Священним Синодом. Якщо Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України не погоджується з новим рішенням, справа передається на розгляд Архиєрейського Собору. Якщо справу відкласти неможливо і рішення має бути прийняте негайно, Патріарх Київський і всієї Руси-України діє на свій розсуд. Прийняте таким чином рішення виноситься на розгляд надзвичайного Архиєрейського Собору, від якого і залежить його остаточне рішення. Всі журнали й ухвали Священного Синоду підписуються Святійшим Патріархом і всіма членами Синоду, навіть якщо деякі з них не згодні з прийнятими ухвалами і подали письмово свою обґрунтовану особисту думку. Ухвали Священного Синоду набирають силу після їх підписання і не підлягають перегляду, крім тих випадків, коли надходять нові матеріали, які змінюють сутність справи. Святійший Патріарх здійснює нагляд за виконанням прийнятих Священним Синодом постанов.

Обов'язки Священного Синоду належитьРедагувати

нагляд і піклування про неушкоджене збереження і роз'яснення православної віри, норм християнської моралі і побожності;

підтримування єдності з іншими Православними Помісними Церквами;

турбота про внутрішню єдність Української Православної Церкви Київського Патріархату;

організація внутрішньої і зовнішньої діяльності Церкви та вирішення питань загальноцерковного значення, які в зв'язку з цим виникають;

тлумачення канонічних постанов і вирішення практичних питань їхнього застосування;

регулювання богослужбових питань;

підготовка матеріалів до канонізації святих;

прийняття дисциплінарних постанов, які стосуються кліру, чернецтва і церковних працівників;

піклування про рівноправні та партнерські відносини між Українською Православного Церквою Київського Патріархату і Державою згідно з українським законодавством;

висловлювання пастирської стурбованості суспільними проблемами;

звернення зі спеціальним посланнями до української пастви;

координація дій, спрямованих на підтримку миру і справедливості;

прийняття статутів Київської патріархії, єпархіальних управлінь, синодальних установ, монастирів, духовних навчальних закладів, братств і місій, подвір'їв та інших установ, а також змін та доповнень до них.

Повноваження Священного СинодуРедагувати

пропонує і обирає кандидатів на єпископів Української Православної Церкви Київського Патріархату;

переміщує єпископів на інші кафедри, у випадку необхідності звільняє їх на спокій;

викликає єпархіальних архиєреїв для участі в сесії Священного Синоду;

розглядає звіти про стан єпархій і виносить за ними постанову;

в разі необхідності перевіряє діяльність єпархіальних архиєреїв та виносить відповідну постанову;

призначає і звільняє ректорів православних богословських академій і духовних семінарій, керівників синодальних установ;

приймає постанови про канонізацію святих та про включення до церковного Місяцеслова днів пам'яті святих, канонізованих іншими Помісними Церквами.

У разі необхідності Священний Синод може створювати комісії або інші робочі органи для піклування про: переклад богослужбових книг на українську мову і їх видання; підвищення рівня богословської освіти, покращення духовного та морального стану кліру; благодійницьку, місійну і просвітницьку діяльність; виготовлення церковного начиння, свічок, облачення і всього необхідного для відправлення богослужінь; покращення стану чернечого життя.

Священний Синод утворює, реорганізує і ліквідує єпархії і синодальні установи, змінює їх назви, утворює ставропігії з наступним затвердженням Архиєрейським Собором.