Свєнчиц

Свєнчиць або Свянчиц (пол. Świeńczyc) — шляхетський герб часів Великого князівства Литовського і Руського та Речі Посполитої.

Świeńczyc
Деталі
Використання	40 родів

Використовуюся близько 40 польськими, українськими, білоруськими литовськими шляхетськими родинами.

Опис

У золотому (або блакитному) полі подвійний восьмираменний (патріарший) срібний хрест. Над щитом - намет з шоломом. Три страусові пір'їни знаходяться на коронованому шоломі. Золотий намет обшитий сріблом. Зустрічається зображення хреста з рівними та нерівними раменами.

Історія

Назву герба виводять від "святий хрест", "святиня".

Історія герба пов’язана з ранньосередньовічним культом реліквій Чесного Хреста – ставротеків, що бере свій початок у IV ст., коли св. Олена, мати імператора Костянтина, доручила зробити розкопки на Голгофі, в результаті яких були виявлені елементи Дерева Страстей Христових. Цей хрест потрапив до Центральної Європи з Візантії у вигляді реліквій - копій животворчого хреста, більшість яких була створена в Константинополі за правління імператора Мануїла І Комніна (1143–1180). Широко відомий цей культ був і за часів Великого князівства Київського (Київської Русі).

Король Владислав ІІ Ягайло був великим шанувальником цих мощей, а після хрещення подвійний патріарший хрест став гербом династії Ягеллонів. Цей герб король Ягайло надавав також особливо заслуженим лицарям у королівстві Польщі та Великому князівстві Литовському і Руському.

Роди

Згідно досліджень Т. Гайля герб Свянчиць використовували близько 40 польських, українських, литовських родів часів Великого князівства Литовського і Руського та Речі Посполитої:

• Хмара
• Черновський
• Гадомський, Голкон, Грабанський, Грабянський, Грабінський, Грабинський, Губінський, Губинський
• Ганісовський, Ганисьвський, Ганусовський
• Янцевич, Єнцевич, Язерницький, Єзерницький
• Корчевський, Корчовський, Кразовський, Кражовський, Крижевич, Кшижевич, Кутиловський
• Маєвський
• Новогродзький, Новогродський
• Пласевич, Плацевич, Плячевич, Плассевич, Пляссевич, Прусський, Пухальський
• Радзейовський, Радзієвський, Радзішевський, Розанський, Рожанський, Ружанський
• Сєскевич, Сіскевич, Сталевський, Шостаковський
• Свєнчиць, Свєнцик, Свянцик, Свянчиць, Свенчиц
• Урзендовський, Урзандовський, Уржендовський
• Вілланд
• Зампсик, Зампсиц (Zampszyc).

Джерела

• Bartosz Paprocki. Herby rycerstwa polskiego. Kraków, 1584.
• Simon Okolski. Orbis Polonus. Krakow, 1642. T.1-3.
• Ks. Kacper Niesiecki. Herby i familie rycerskie tak w Koronie jako y w W.X.L. Lwów, 1728.
• Gajl T. Polish Armorial Middle Ages to 20th Century. — Gdańsk: L&L, 2007. — ISBN 978-83-60597-10-1.