Сачук Юлія Миколаївна
Сачук Юлія Миколаївна (нар.25 квітня 1982[джерело не вказане 1087 днів], Луцьк[1]) — правозахисниця, експертка з прав людей з інвалідністю, голова громадської організації осіб з інвалідністю «Fight For Right», співзасновниця агенції «Доступне кіно».[2]
| Сачук Юлія Миколаївна | |
|---|---|
 Юлія під час виїздної стратегічної сесії команди Fight For Right. 28 січень 2023 | |
| Народилася |
25 квітня 1982 (42 роки) Луцьк |
| Громадянство |
 Україна |
| Діяльність | активістка за права жінок |
| Alma mater | Волинський національний університет імені Лесі Українки |
| Нагороди |
|
Життєпис ред.
Народилася і провела дитинство в місті Луцьк. Свій правозахисний шлях розпочала ще з дитинства, коли довелось відстоювати своє право навчатись у загальноосвітній школі, а не школі-інтернаті для дітей з порушенням зору. [3]
Попри те, що від навчання на факультеті міжнародних відносин її відмовляли всі - родина та оточення, Юля наполягла на своєму – для неї було важливо не тільки йти своїм шляхом, а й довести, що вона може вчитися нарівні з іншими.[4]
Мріяла стати військовою журналісткою та робити репортажі з гарячих точок, але на той час коли потрібно було обирати університет, на думку викладачів та соціуму, інвалідність була вагомим бар’єром[джерело не вказане 1087 днів].
Захоплюється плаванням.
Освіта ред.
Закінчила Волинський національний університет імені Лесі Українки (раніше — Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки) за спеціальністю «Міжнародні відносини»[5].
У 2014 році навчалась за програмою «Толерантність та недискримінація» у США.[3]
Студентка Centre for Disability Law and Policy університету Галвея, Ірландія (University of Galway) [6]
Кар'єра ред.
В університеті Юлія познайомилася з молодими людьми, які теж мали інвалідність по зору[джерело не вказане 1087 днів].
У 2006 році лучани провели Перший Всеукраїнський форум незрячої молоді. На подію з'їхалися незрячі активісти з різних куточків України[7].
Після форуму виникла ідея створити громадську організацію «Генерація успішної дії», в якій Юлія обійняла посаду віцепрезидентки[джерело не вказане 1087 днів].
Метою організації було внесення змін до законодавства стосовно людей з інвалідністю. Зокрема, вдалося домогтися затвердження маркування лікарських засобів шрифтом Брайля, ініціювати проект адаптації зовнішнього незалежного оцінювання для абітурієнтів із порушенням зору, адаптувати у аудіоформаті інформацію про кандидатів у депутати на виборах 2014 року та розіслати інструкції для членів виборчих дільниць.[8]
За рік після створення організації Юлія переїздить до Києва[джерело не вказане 1087 днів].
З 2007 по 2011 роки працювала асистенткою в міжнародній правозахисній організації Amnesty International Ukraine де здобула досвід організацій громадських акцій, проведенні адвокаційних кампаній, лобіюванні.[1]
«Саме там у мене викристалізувалося розуміння, за що я борюся, чому права – це важливо. Я б не хотіла, щоб людей із інвалідністю сприймали як пацієнтів або як об'єктів для жалості. Бо пацієнти – означає невключені у процеси, а жалість – це компроміс із совістю: пошкодував, отже ніби щось і зробив», – говорить Юлія.[8]
2011-2015 — працювала медіаексперткою в Ukrainian Media Holding (UMH Group)[джерело не вказане 1087 днів]
2011 — дотепер є експерткою у Коаліція з протидії дискримінації[джерело не вказане 1087 днів]
У 2016 році стала координаторкою проєкту «Fight For Right» в рамках «Кампанія проти дискримінації»[5].
У 2017— «Fight For Right» виросла з маленького проєкту у громадську організацію, яку очолила Юлія Сачук. Зараз організація успішно реалізовує освітні та просвітницькі проєкти, та об’єднує команду з 10 людей.[9]
Представляла Україну під час заходів органів ООН з питань інвалідності (Нью-Йорк, 2018; Женева 2019) [10][11]
2019 — увійшла до складу робочої групи з доступності у Центральна виборча комісія України
2019 — експертка Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з оцінки проектів на конкурс програм (проектів, заходів), для виконання яких надається фінансова підтримка з державного бюджету[джерело не вказане 1087 днів]
2020 — стала співавторкою курсу "Захист прав людей з інвалідністю" на платформі Прометеус[12]
2020 — номінована як кандидатка від України до комітету ООН з прав осіб з інвалідністю[13]
Наприкінці 2020 року отримала Національну правозахисну премію від коаліції Правозахисний порядок денний, за особистий внесок у захист прав людини[джерело не вказане 1087 днів]
2021 — увійшла в Раду з моніторингу та виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору України [джерело не вказане 1087 днів]
2022 - стала однією із лідерок програми Фундації Обами "Лідери Європи". Під час повномасштабного російського вторгнення лідери та лідерки програми підтримали Юлію та всю команду Fight For Right. Барак Обама особисто відзначив роботу Юлії та її організації з порятунку людей з інвалідністю під час повномасштабного російського вторгнення в Україну.[14]
Сім'я ред.
Виховує сина Тараса та кішку Лолу[джерело не вказане 1087 днів]
Цікаві факти ред.
Мріє одного дня полетіти в космос[джерело не вказане 1087 днів]
Примітки ред.
- ↑ а б Тетяна і дві Юлі. Три моделі успіху жінки з інвалідністю. Повага (укр.). 18 січня 2016. Процитовано 24 квітня 2021.
- ↑ Юлія Сачук | Fight for Right. ffr.org.ua. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
- ↑ а б Правозахисниця Юлія Сачук: “Права людини стають цінністю, яка об’єднує країну, сприяючи її розвитку” – Українська Гельсінська спілка з прав людини. helsinki.org.ua (укр.). Процитовано 24 квітня 2021.
- ↑ Kyiv, U. S. Embassy (24 липня 2020). The Americans with Disabilities Act has inspired us to fight for the rights of people with…. Medium (англ.). Процитовано 24 квітня 2021.
- ↑ а б Юлія Сачук. ffr.org.ua. Процитовано 21 травня 2021.
- ↑ University of Galway.
- ↑ Як Луцьк став українською столицею доступності для незрячих. Українська правда _Життя. Процитовано 21 травня 2021.
- ↑ а б «Це була така собі афера»: як Луцьк став найдоступнішим містом для незрячих. ВолиньPost (англ.). Процитовано 24 квітня 2021.
- ↑ Команда | Fight for Right. ffr.org.ua. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
- ↑ Intersectionality and Article 29 Panel at the United Nations Headquarters. www.ifes.org (англ.). Процитовано 24 квітня 2021.
- ↑ GAATES (13 червня 2018). Intersectionality and Article 29: Making Political Participation Inclusive of Persons with Multiple Social Identities. GAATES Global Accessibility News (амер.). Процитовано 24 квітня 2021.
- ↑ Захист прав людей з інвалідністю. courses.prometheus.org.ua (укр.). Процитовано 24 квітня 2021.
- ↑ YULIIA SACHUK. sachuk.ffr.org.ua. Процитовано 24 квітня 2021.
- ↑ Історії лідерів/ок - Юлія Сачук.
Посилання ред.
- https://helsinki.org.ua/articles/pravozakhysnytsia-yuliia-sachuk-prava-liudyny-staiut-tsinnistiu-iaka-ob-iednuie-krainu-spryiaiuchy-ii-rozvytku/
- http://www.volynpost.com/articles/1139-ce-bula-taka-sobi-afera-iak-luck-stav-najdostupnishym-mistom-dlia-nezriachyh
- http://thedevochki.com/2020/10/22/lyudy-z-invalidnistyu-stvoreni-dlya-seksu-ne-menshoyu-miroyu-anizh-usi-inshi-pro-